ТРК «Сокаль» – музично-інформаційна регіональна радіостанція, що працює на частоті 101 FM. Потужність передавача – 1 кВт.

Засновником та власником телерадіокомпанії «Сокаль» є Сокальська районна рада Львівської області.

Підприємство створене з метою забезпечення глибокого і всебічного висвітлення громадсько-політичного, економічного та культурного життя Сокальського району, держави; оперативного інформування про події в Сокальському районі, Україні та за її межами; розповсюдження офіційної інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування; пропаганди української культури та мови, популяризації кращих творів національної та світової літератури і мистецтва; створення та розповсюдження економічних, публіцистичних, культурно-освітніх, медико-гігієнічних, художніх, навчальних, розважальних, спортивних програм, а також програм для дітей та юнацтва.

Основними напрямками діяльності підприємства є: виготовлення та розповсюдження через передавачі та проводові канали мовлення власних радіопрограм та іншої аудіо продукції; використання національних та іноземних програм; виготовлення та розміщення телепрограм на каналах телебачення; виготовлення та розповсюдження власної відео та аудіо продукції; надання в ефір матеріалів рекламного змісту, поздоровлень, оголошень та аудіо-роликів; використання глобальної мережі Інтернет для отримання інформації та розміщення на власному сайті інформації про себе та про події, що відбулися в регіоні; здійснення роздрібної торгівлі промисловими товарами, прокат відео- аудіо-носіїв; організація, участь в радіофестивалях, конкурсах і святах; сприяння зміцненню міжнародних зв’язків України, регіону, зростанню їх авторитету; забезпечення, в межах чинного законодавства, виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного походження,  завдань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також забезпечення довгострокового зберігання теле- та аудіо- матеріалів, що становлять історичну, художню чи культурну цінність.

Серед інших радіостанцій на наших теренах, радіо «Сокаль» має найбільшу та найстабільнішу слухацьку аудиторію, що потенційно налічує близько 350 тисяч осіб. Нашим сигналом охоплена територія Сокальського, частково Радехівський, Кам’янко-Бузький і Жовківський райони Львівщини, частково Горохівський, Іваничівський і Володимир Волинський райони Волинської область. Мовлення ведеться з 2002 року. З того часу радіостанція активно розвивається, підвищуючи якість творчого продукту та передачі сигналу.

Наприкінці 2004 року ТРК «Сокаль» встановила вежу висотою 72 метри та підвищила потужність сигналу до розрахункової – 1 кВт. Ці заходи дали можливість отримати впевнений сигнал прийому не лише в найближчих населених пунктах Сокальщини і Червонограда, але й у Жовкві, Раві-Руській, Радехові, Іваничах, Горохові, Володимирі-Волинському та Люблінському воєводстві Республіки Польща…

З січня 2003 року радіостанція ретранслює програми радіо «Свобода» та передачі київської студії ФДР. Потуги колективу ТРК «Сокаль» винагороджені на різних рівнях. В 2008 році ЛОО Національної спілки журналістів України назвала нас «Кращою місцевою телерадіокомпанією року». У 2012 році за досягнення та здобутки у сфері мас-медіа були нагороджені дипломом переможця Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків». В листопаді 2013 року Львівська обласна рада нагородила КП ТРК «Сокаль» дипломом за І місце у категорії «Найкраща місцева телерадіоорганізація» обласного конкурсу журналістики «Четверта влада». Секретаріат Національної спілки журналістів України нагородив колектив ТРК “Сокаль” Почесною грамотою за участь в конкурсі НСЖУ в номінації “Краща радіокомпанія року”. В 2017 році підприємство відзначило 15-літній ювілей. 

Починаючи з 2009 року радіо «Сокаль» розпочало трансляцію в мережі Інтернет, що розширило кордони поширення сигналу. Тепер нас можуть слухати наші земляки з-за кордону. Крім того, працює веб-сторінка ТРК, з’явились офіційні і неофіційні сторінки радіо «Сокаль» в соціальних мережах.

Невеличка телерадіокомпанія має доволі велику слухацьку аудиторію. В колективі трудяться 11 працівників, це – генеральний директор, головний бухгалтер, музичний редактор, двоє рекламних менеджерів, четверо ведучих ефіру та двоє кореспондентів.

Щодня слухачі мають змогу послухати 5 випусків «Регіональних новин» та 8 інформаційних випусків «Україна і Світ».

Починаючи з 8 години наші «підйомні» ведучі Ірина Булка та Оксана Лущик розбудять вас, розкажуть цікаві історії та підкажуть рецепти сніданку, проведуть стежками рідної України та подарують настрій на цілий день. Крім того, Ірина розповість вам про людей, що захищають нашу державу, спогади бійців АТО, творчий доробок вдячних українців для тих, кого вже немає в живих або ж досі на передовій.

У вітальних передачах «Настрій на замовлення» о 12:10 та 18:05, які мають шалену популярність серед наших слухачів, та в 45 хвилині практично кожної години ви можете передати привіт чи вітання вашим рідним, друзям і колегам.

Про події в регіоні у новинах щобуднього дня о 12:00, 16:00, 19:00, 21:30 та 6:30 ранку. Кореспондентами та водночас ведучими новин є Наталка Новацька та Анна Бродюк.

Денний ефір додасть вам емоцій. Разом із ведучою Марією Корінь ви віртуально помандруєте незвіданими світами, почуєте щось цікаве про фільми, перед тим, як побачите його, здивуєтесь від того, наскільки ми українці багаті!

Незабутні враження вам залишить Юрій Романик у вечірному шоу «Вечір без метушні», в межах якого історичні цікавинки дня сьогоднішнього, улюблені саундреки з відомих стрічок, передача “Живий звук” з концертним виконанням хітів зірок світового шоу-бізу.

В будні дні та у вихідні, на хвилях радіо «Сокаль» наука духовних наставників в передачі «Щоденні роздуми про Бога», передачі “365 притч на щодень”, “Сокаль – древнє місто на Бугом”, “Історія з погляду 101 ФМ радіо” (авторства Наталки Новацької), розповіді про відомих поетів і письменників, нові особистості в «Літературних читаннях», передачі, яку готують спеціалісти Сокальської районної бібліотеки. Також для слухачів в межах, спільного із Центром надання вторинної правової допомоги, проекту – програма «Правопоміч».

Актуальні теми та проблемні питання обговорюються в передачах Олександра Новацького «Перехрестя думок». Її учасниками є представники влади і громадських організацій, політики і спеціалісти різних галузей, депутати різних рівнів та просто – цікаві люди.

Крім того, для усіх протягом дня – гороскоп, погляд у минуле і майбутнє, «Свято щодня», прогноз погоди, рубрика оголошень «Афіша», комерційна та соціальна реклама і, звісно ж, хороша музика!

Довідка про керівника КП ТРК “Сокаль” (відповідно до ст.78 Господарського кодексу України)Додатково: в березні 2016 року призначений Сокальською районною радою на посаду генерального директора КП ТРК “Сокаль”(Контракт на 2 роки), в березні 2018 року Контракт продовжено на 1 рік.

Одружений, виховую двох дітей (дочку Людмилу, 22 роки, сина Євгенія, 16 років).

Позапартійний

Статут КП Телерадіокомпанія «Сокаль» визначає головну мету діяльності підприємства –  забезпечення  глибокого і всебічного висвітлення громадсько-політичного, економічного та культурного життя Сокальського району, держави;  оперативне інформування про події в Сокальському районі, в Україні та за її межами; розповсюдження офіційної інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування; пропаганда української культури і мови; популяризація кращих творів національного і світового мистецтв, створення та розповсюдження програм економічного, публіцистичного, культурно-освітнього, медико-гігієнічного, художнього, навчального, розважального змісту, спортивних програм, а також програм для дітей і юнацтва.

Згідно з ліцензією, виданою Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, обсяг мовлення КП ТРК «Сокаль» складає 15 годин 08 хв власного продукту на добу (63,05%), з них – 2 години інформаційно-аналітичних програм, 1 год. 30 хв – науково-просвітницьких, 7 год 15 хв – розважальних.

Основна частка оперативної інформації в будні дні забезпечується інформаційними випусками новин. За добу – це 11 випусків: 5 – місцевих регіональних новин та 6 випусків новин «Україна і світ». Частка повідомлень місцевих новин, які створюють журналісти КП ТРК «Сокаль», складає 70%, решта повідомлень опрацьовані ними і адаптовані для випусків.

За результатами аналізу ефіру радіо «Сокаль» за 2017 рік було підготовлено випуски місцевих новин, середнім хронометражем 5 хв (перший випуск) і 15 хв. кожен наступний із матеріалами в розвиток подій, та новини «Україна і світ», середнім хронометражем 5 хв. Таким чином, за 11 місяців 2017 року, було вироблено і надано в ефір інформаційних матеріалів про життя Сокальщини загальним хронометражем 14 820 хв., про життя держави та світу 6 840 хв. Переважала подієва інформація оперативного характеру, з позначками: «сьогодні» або «вчора».

Крім того, в прямому ефірі в передачі «Перехрестя думок» обговорювались проблеми і явища, що турбували мешканців району та інших слухачів радіо. Темами цих передач були: «Про підсумки роботи НДУ О.Мусія», «Виплата зарплати: питання і відповіді спеціаліста» «Контрактна служба у ЗСУ», «Реформа у сфері виконавчої служби, нотаріату, державної реєстрації», «100 днів роботи голови Сокальської РДА». Учасниками програм поряд із посадовими особами виконавчої гілки влади Сокальського району та місцевого самоврядування, депутатів різних рівнів, керівників управлінь, установ і закладів району, були також слухачі радіо «Сокаль», котрі в прямому ефірі задавали питання, висловлювали власні думки з приводу тем передач. В середньому хронометраж програм складав 60 хв. В цілому – 240 хв.

З початку  2017 року станом на 1 грудня було надано в ефір інформаційних та інформаційно-аналітичних матеріалів загальним хронометражем 21900 хв.. Хвилина некомерційного мовлення на КП ТРК «Сокаль» коштує 30 грн., вартість трансляції інформаційних матеріалів розрахована із врахуванням 50% знижки. Таким чином інформаційних матеріалів надано на суму 328 тис 500 грн., без врахування вартості виготовлення. По «Програмі фінансової підтримки та зміцнення матеріально-технічної бази Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Сокаль»» на 2017 рік» КП ТРК «Сокаль» фінансування на виконання цього завдання із дотаційних коштів не отримало.

Програмний продукт радіо «Сокаль» та концепція мовлення зорієнтовані на соціально активних громадян. Серед популярних програм: ранкове шоу «Підйом», передачі «СвоєРідне», «Ти – вояжер», «Історія з погляду 101ФМ», «Настрій на замовлення», «Свято щодня», а також «365 днів – притчі на щодень», «Сокаль – древнє місто над Бугом», «Миру вам…», «Щоденні роздуми про Бога», «Політичні будні», «Літературні читання» та інші. ТРК «Сокаль» активно долучалась до вшанування пам’ятних дат і відзначення свят, проведення навчань і тренувань цивільної оборони Сокальського району і Львівщини.

Важливою соціальною складовою роботи радіо «Сокаль» є забезпечення доступу радіослухачів до Богослужінь, що проходять щонеділі в кафедральному соборі Петра і Павла в м. Сокаль. Відповідно до розрахунків, на цю мету було необхідно 48 тис. грн. В 2017 р. на цей захід Програмою було виділено 30 тис. грн. Не дивлячись на це, було забезпечено трансляцію 48 недільних Богослужінь, загальним хронометражем 4 320 хв., а також святкові Богослужіння на Різдво, Пасху, свято Петра і Павла, свято Дня захисника України та 75-річчя створення УПА, Святу літургію до 500-ліття храму св.Миколая  м.Сокаль  – 480 хв. Загальний хронометраж Божественних літургій за 2017 рік склав 4 800 хв., їх загальна вартість склала – 144 тисячі грн. На жаль, відсутність прямої комутації з храмом св.Апостолів Петра і Павла в Сокалі, через перешкоди в роботі Інтернету та неполадок в апаратурі храму, були випадки переривання трансляцій – аж до її відсутності. Негаразди по можливості виправлялись власними силами та у співпраці з спеціалістами підприємства «Бест Лінк».

Радіо «Сокаль» працює у форматі інформаційно-музичної станції: поєднання музичних композицій та коротких динамічних програм. Основою музичного контенту радіо є українська популярна музика, українська естрада 90-х – 2000-х, народна українська музика. Радіо «Сокаль» є незаперечним лідером серед радіостанцій, які ведуть мовлення на теренах Сокальщини, по кількості використання українського музичного контенту (56%) та виробництва новин про життя району та діяльність влади і місцевого самоврядування Сокальського району. Крім того, ТРК «Сокаль» ретранслює передачі всесвітньовідомого радіо «Свобода»: «Ранкова «Свобода»», «Свобода сьогодні», «Європа на зв’язку», «Свобода за тиждень» та інші, музичні, культурологічні, розважальні передачі київської радіостудії ФДР.

З 1 грудня музична складова ефіру радіо «Сокаль» була змінена на користь збільшення ротації українських композицій. Щогодини лише кожна третя композиція – іншомовна. Триває збір бази пісень Української золотої колекції. Інформаційна картина дня збагатилась повідомленнями з Іваничівського, Володимир-Волинського і Горохівського районів Волині, Радехівського, Кам’янко-Буського і Жовківського районів Львівщини. Проводиться робота із залучення громадських кореспондентів з цих теренів. Розширення географії в ефірі радіо «Сокаль» дозволить залучити нових рекламодавців, що сприятиме отриманню додаткових прибутків.

«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Рішенням сесії Сокальської районної ради
№99 від 22 березня 2007 р.

 РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ
КП «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «СОКАЛЬ»

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цей Редакційний статут (надалі – Статут) КП «Телерадіокомпанія «Сокаль»» (надалі – ТРК або Телерадіоорганізація) розроблений на підставі та на виконання Закону України «Про телебачення і Радіомовлення» та інших чинних в Україні законодавчих актів.

1.2. Цей Статут визначає правові засади створення та діяльності Редакційної Ради КП «Телерадіокомпанія “Сокаль”, а також засади редакційної політики.

1.3. Цей Статут затверджується засновником – Сокальською районною радою.

1.4. Зміни до цього Статут погоджуються Редакційною Радою та затверджують Сокальською районною радою.

1.5. Редакційний статут ТРК “Сокаль” оприлюднюється в ЗМІ району. Копія Редакційного Статут протягом семи днів з дати його прийняття (внесення змін) надсилається до Національної Ради України з питань Телебачення та Радіомовлення (надалі – НацРада).

  1. РЕДАКЦІЙНА РАДА.

2.1. З метою захисту прав творчого колективу ТРК та визначення редакційної політики створюється Редакційна Рада – спеціалізований наглядовий дорадчо-представницький орган.

2.2. Порядок створення та функціонування Ради визначається Законом України «Про телебачення і радіомовлення» та цим Статутом.

2.3. Редакційна рада обирається в кількості 8 членів. Половина складу Ради призначається Власником, а друга половина обирається творчим колективом ТРК”Сокаль”.

2.4. До повноважень Редакційної ради належить:

– контроль за дотриманням членами творчого колективу положень цього Статуту;

– контроль за дотриманням прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та невтручання у творчу діяльність ТРК;

– внесення на розгляд Власника питання про відсторонення від керівництва ТРК або її окремими підрозділами осіб, які порушували цей статут та/або вимоги законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури і втручання у творчу діяльність ТРК, про призначення службового розслідування і звільнення цих осіб відповідно до закону в разі підтвердження наявності зазначених порушень.

2.5. До компетенції Редакційної ради належить:

– визначення основних напрямків редакційної політики ТРК;

– погодження змін до Редакційного Статуту;

– погодження програмної концепції ТРК;

– перевірка умов роботи телерадіожурналістів та творчих працівників ТРК;

– перевірка дотримання журналістами цього Статуту та вимог законодавства;

– проведення службових розслідувань щодо порушення цього Статут та законодавства;

– прийняття рішення про розкриття особи анонімного джерела інформації (за поданням керівника ТРК”Сокаль”.

– внесення на розгляд районної ради питання про відсторонення від керівництва ТРК осіб, які порушували цей Статут та/або вимоги чинного законодавства щодо прав членів Творчого колективу, заборони цензури та втручання у творчу діяльність Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Сокаль»

2.6. Повноваження Членів Редакційної ради розпочинаються з моменту прийняття рішення про їх обрання Зборами творчого колективу або прийняття рішення про їх призначення Власником Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Сокаль»»,

Повноваження Члена припиняються:

– у разі закінчення строку повноважень;

– у разі звільнення з Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Сокаль» члена Редакційної ради від творчого колективу;

– у разі складання з себе повноважень;

– прийняття Зборами творчого колективу рішення про відкликання Члена, який обраний Зборами творчого колективу;

– прийняття власником Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Сокаль», рішення про відкликання Члена, який ним призначений.

2.7. Кожен член Редакційної ради має право в будь-який час вийти зі складу Редакційної ради за власним бажанням, з обов’язковим повідомленням про це власника Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Сокаль», та Творчого колективу за 14 календарних днів до дати виходу. У такому випадку власник Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Сокаль» або Творчий колектив призначають нового члена Редакційної ради замість вибулого протягом 14 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення шляхом відкритого голосування. Рішення про відкликання члена Редакційної ради та про обрання нового члена Ради приймається власником Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Сокаль» та/або Творчого колективу.

2.8. Керівні органи Редакційної ради обираються на засіданні Редакційної ради.

  1. Права та обов’язки членів Редакційної ради
    3.1. Члени Редакційної ради мають право:

– бути обраними в керівні органи Редакційної ради;

– ініціювати розгляд питань на чергових та позачергових засіданнях Редакційної ради шляхом внесення їх до порядку денного;

– вносити пропозиції щодо внесення змін до цього Положення та до проектів рішень Редакційної ради;

– вимагати надання необхідних матеріалів та документів для ознайомлення з метою прийняття рішення з питання порядку денного;

– особисто голосувати за проекти рішень з питань, що винесені на обговорення Редакційної ради, за принципом “за” чи “проти”;

– висловлюватись з мотивів голосування з конкретного питання порядку денного та оприлюднювати їх відповідно до цього Положення.

3.2. Члени Редакційної ради зобов’язані:

– брати участь у засіданнях Редакційної ради;

– подавати матеріали та документи для забезпечення позачергових засідань Редакційної ради в разі їх особистого ініціювання;

– повідомляти про причини неможливості своєї присутності на засіданнях Редакційної ради;

– виконувати рішення Редакційної ради незалежно від особистого голосування за ними.

3.3. Голова Редакційної ради має такі повноваження:

– ініціює розгляд питань на засіданні Редакційної ради;

– скликає чергові та позачергові засідання Редакційної ради;

– визначає час і місце проведення засідань;

– головує на засіданнях Редакційної ради;

– підписує рішення, у тому числі виписки з протокольних рішень Редакційної ради, листи, звернення, запити, відповіді на запити з питань, що обговорені та прийняті Редакційною радою;

– представляє Редакційну раду в органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях;

– здійснює інші повноваження з метою забезпечення діяльності Редакційної ради та виконання нею своїх повноважень.

3.4. У разі відсутності голови Редакційної ради його повноваження виконує заступник голови, який обирається Редакційною радою з числа її членів.

Голова та заступник голови Ради не можуть бути представниками тільки від Власника,або тільки від творчого колективу ТРК”Сокаль”

3.5. Відповідальний секретар Редакційної ради:

– збирає та готує пропозиції до порядку денного засідань Редакційної ради та проектів протокольних рішень Редакційної ради з питань порядку денного її засідань;

– організаційно забезпечує засідання Редакційної ради, у тому числі готує протоколи її засідань та забезпечує їх підписання членами Редакційної ради;

– готує виписки з протокольних рішень Редакційної ради з питань порядку денного;

– виконує інші повноваження та доручення Редакційної ради з метою забезпечення її діяльності.

  1. Скликання засідань Редакційної ради та формування порядку денного

4.1. Чергові засідання Редакційної ради відбуваються не рідше одного разу в квартал. У разі виникнення потреби на вимогу голови або членів Редакційна рада має право проводити позачергові засідання.

Право ініціювати скликання позачергового засідання Редакційної ради може будь-який член Редакційної ради.

4.2. Питання порядку денного, запропоновані членами Редакційної ради письмово не пізніше 5 робочих днів до її чергового засідання або 3 робочих днів до її позачергового засідання, включаються до порядку денного обов’язково.

4.3. З метою проведення чергового засідання Редакційної ради відповідальний секретар Редакційної ради не пізніше ніж за 3 робочих днів надсилає членам Редакційної ради письмове запрошення з вказівкою призначеної дати та часу проведення засідання, а також проект порядку денного чергового засідання та необхідні матеріали до нього.

4.4. Пропозиція про скликання позачергового засідання Редакційної ради подається його ініціатором у письмовому вигляді разом з необхідними для розгляду матеріалами голові Редакційної ради.

У разі призначення позачергового засідання Редакційної ради відповідальний секретар забезпечує інформування про нього та причини його скликання членів Редакційної ради не пізніше ніж за 2 робочі дні до призначеної дати засідання.

Ініціатор скликання позачергового засідання Редакційної ради самостійно забезпечує надання членам Редакційної ради матеріалів з питання його порядку денного не пізніше ніж за 2 робочі дні до призначеної дати засідання.

  1. Порядок проведення засідань Редакційної ради
    5.1. Засідання Редакційної ради є правочинним у разі особистої присутності на ньому не менше 2/3 членів Редакційної ради.

У разі відсутності необхідного представництва Редакційної ради засідання Редакційної ради вважається таким, що не відбулося. У цьому випадку голова Редакційної ради має право перенести засідання на іншу дату, але не більше ніж на десять календарних днів.

5.2. Відповідальний секретар веде облік присутності членів Редакційної ради на засіданнях.

Голова Редакційної ради має право виступити з ініціативою щодо заміни члена Редакційної ради, який був відсутній більш ніж на двох засіданнях Редакційної ради без поважних причин.

5.3. На засідання можуть бути запрошені представники інших органів виконавчої влади, сторони розгляду спірних питань, інші зацікавлені особи. Запрошення зазначених осіб на засідання Редакційної ради забезпечує відповідальний секретар.

5.4. На початку засідання Голова Редакційної ради встановлює його правомочність для розгляду та прийняття рішень з питань порядку денного. Після цього Редакційна рада шляхом голосування приймає рішення про затвердження порядку денного засідання.

5.5. Після доповіді з питання порядку денного перед його обговоренням члени Редакційної ради мають право заслуховувати представників, що запрошені на засідання Редакційної ради.

Після обговорення питання порядку денного Редакційна рада приймає рішення щодо зазначеного питання в порядку, визначеному розділом VІ.

5.6. У разі необхідності, а також у разі наявності суттєвих розбіжностей у позиціях членів Редакційної ради з обговорюваних питань порядку денного Редакційна рада має право перенести розгляд та прийняття рішення щодо зазначеного питання на іншу дату. Рішення про дату та час такого засідання приймається Редакційною радою.

З метою усунення розбіжностей в позиціях членів Редакційної ради з питань порядку денного Редакційна рада створює погоджувальні робочі групи з числа її членів. Опрацьовані пропозиції погоджувальних робочих груп підлягають обговоренню та голосуванню на наступному засіданні Редакційної ради в загальному порядку.

  1. Порядок прийняття рішень

6.1. Голосування за рішення з питань порядку денного, у тому числі про затвердження порядку денного, відбувається за принципом “за” та “проти”.

6.2. Рішення Редакційної ради щодо затвердження порядку денного та з питань порядку денного приймається простою більшістю голосів присутніх членів Редакційної ради.

У разі рівного розподілу голосів “за” та “проти” рішення, за яке віддав голос голова Редакційної ради, є ухвальним.

6.3. Пропозиції члена Редакційної ради, який відсутній на засіданні, не розглядаються.

Член Редакційної ради, який відсутній на її засіданні, не має права передавати свої повноваження іншим членам Редакційної ради або іншим особам.

  1. Мотиви голосування

Члени Редакційної ради мають право висловлюватися з мотивів голосування.

Оприлюднення мотивів голосування “проти” з питань порядку денного члени Редакційної ради мають право викладати письмово. Письмове оприлюднення мотивів голосування окремо відображається в протоколі засідання Редакційної ради в частині, присвяченій прийняттю рішення з питання порядку денного, та підлягає обов’язковому відображенню у виписці з протокольного рішення Редакційної ради із зазначеного питання.

  1. Інші положення

8.1. Рішення Редакційної ради вступають у силу з дати їх прийняття.

8.2. Проведення засідань Редакційної ради фіксується в протоколах. Ведення протоколів забезпечує відповідальний секретар Редакційної ради.

Протокол засідання підписується всіма членами Редакційної ради, що були присутні на засіданні. Член Редакційної ради має право відмовитись від підписання протоколу виключно в разі наявності у ньому недостовірної інформації.

8.3. У тижневий строк після підписання протоколу засідання Редакційної ради відповідальний секретар забезпечує його надання членам Редакційної ради.

8.4. У разі необхідності надання письмових виписок з рішень Редакційної ради відповідальний секретар забезпечує їх підготовку на офіційному бланку Сокальської районної ради.

8.5. Відповідальний секретар Редакційної ради забезпечує ведення архіву Редакційної ради.

ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЇ, ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ ТА ПРАЦІВНИКІВ.

9.1. ПРАВА ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЇ, ТВОРЧОГО КОЛЕКТИВУ ТА ТЕЛЕРАДІОЖУРНАЛІСТІВ.

9.1.1. Телерадіоорганізація,її працівники мають право на одержання від державних органів,підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності необхідної інформації для здійснення своєї статутної діяльності у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

9.1.2. Творчий колектив Телерадіоорганізації має право відстоювати інтереси телерадіожурналістів та здійснювати контроль за дотриманням їх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання в творчу діяльність Телерадіоорганізації.

9.1.3. Телерадіожурналісти, які становлять творчий колектив Телерадіоорганізації мають наступні права:

– брати участь у зборах творчого колективу Телерадіоорганізації, щодо розгляду ними питань;

– пропонувати кандидатури до складу Редакційної ради Телерадіоорганізації, бути обраним до її складу;

– звертатись до Ради Телерадіоорганізації щодо порушень прав телерадіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність Телерадіоорганізації, порушень цього Статуту Телерадіоорганізацією.

9.2. ОБОВ’ЯЗКИ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЇ І ТВОРЧИХ ПРАЦІВНИКІВ

9.2.1. Телерадіоорганізація зобов’язана:

– дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії;

– виконувати рішення Національної ради та судових органів;

– поширювати об’єктивну інформацію;

– не створювати перешкод у передачі та отриманні програм інших телерадіоорганізацій, функціонуванні засобів телекомунікацій;

– дотримуватися вимог державних стандартів і технічних параметрів радіомовлення;

– попередження телеглядачів про те, що її програми є платними;

– виконувати правила рекламної діяльності і спонсорства, встановлені діючим законодавством цим Статутом;

– з повагою ставитися до національної гідності, національної своєрідності і культури всіх народів;

– зберігати в таємниці, на підставі документального підтвердження, відомості про особу, яка передала інформацію або інші матеріали за умови нерозголошення її імені;

– не поширювати матеріали, які порушують презумпцію невинуватості підсудного або упереджують рішення суду;

– не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною. У разі, якщо суд визнає, що поширення інформації про особисте життя громадянина не становить суспільної необхідності, моральна шкода та матеріальні збитки відшкодовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України;

– розмістити спростування поширеної інформації, визнаної недостовірною, наклепницькою тощо.

9.2.2. Творчий працівник Телерадіоорганізації зобов’язаний:

– дотримуватися програмної концепції Телерадіоорганізації, керуватись її статутом;

– перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

– не допускати випадків поширення в Телерадіопрограмах інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи;

– не допускати поширення відомостей, що становлять державну таємницю, або іншої

інформації, яка охороняється законом;

– не допускати закликів до розв’язання війни, агресивних дій або їх пропаганди;

– не допускати розповсюдження і реклами порнографічних матеріалів;

– виконувати інші вимоги, які випливають із Закону України «Про телебачення і радіомовлення», цього Статуту та укладеного ним з Телерадіоорганізацією трудового договору (контракту).

  1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ РЕКЛАМИ

10.1. Основними принципами реклами Телерадіоорганізації є: законність, точність, достовірність,використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

10.2. Використання Телерадіоорганізацією в рекламі об’єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.

10.3. Реклама Телерадіоорганізацією видів діяльності, які відповідно до законодавства потребують спеціального дозволу, ліцензії, повинна містити посилання на номер спеціального дозволу,ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав спеціальний дозвіл, ліцензію.

10.4. Гучність звуку реклами, що транслюється Телерадіоорганізацією по радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми, передачі.

10.5. Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати перевищувати часу для поширення реклами, встановленого законодавством.

10.6. У рекламі Телерадіоорганізації забороняється:

– поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію

України яких заборонено законом;

– вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її

соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

– подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства,завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

– використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;

– наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим

товаром;

– використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора

України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав

та міжнародних організацій, а також офіційні назви органів державної влади України, крім випадків, передбачених законом;

– рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;

– вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без згоди цієї особи;

– імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

– рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною,конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

– розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно-і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів.

10.7. Реклама Телерадіоорганізації про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів тощо повинна містити інформацію про умови, місце та строки їх проведення. Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів тощо має подаватися у тому ж порядку, в якому вона була розповсюджена.

10.8. Реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.

10.9. Забороняється переривати з метою розміщення реклами трансляції сесій Верховної Ради України, сесій Верховної Ради Автономної Республіки Крим, офіційних державних заходів і церемоній, виступів Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, народних депутатів України, членів Уряду України, а також трансляції релігійних служб, програм,передач для дітей та програм, передач новин.

10.10. Відповідальність за виконання вимог щодо порядку розміщення та розповсюдження реклами у програмах, передачах несе Радіоорганізація.

10.11. Ведучим, дикторам та іншим учасникам інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, передач забороняється наводити споживчі властивості товару або вказувати банківські рахунки, контактні телефони, місцезнаходження виробника товару, ціну товару.

10.12. Трансляція (ретрансляція) реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних радіоорганізацій, що транслюються (ретранслюються) на територію України, дозволяється лише у разі, якщо за трансляцію (ретрансляцію) такої реклами сплачено юридичній особі України, незалежно від способу здійснення такої трансляції (ретрансляції).

10.13. Не вважаються рекламою:

– оприлюднення, виголошення у програмі, передачі імені, найменування спонсора, об’єктів права інтелектуальної власності, що йому належать;

– трансляція соціальної реклами, якщо вона розповсюджується Радіоорганізацією безкоштовно;

– анонси власних програм, передач Телерадіоорганізації.

  1. ВИМОГИ ДО УЧАСТІ СПОНСОРІВ У СТВОРЕННІ РАДІОПЕРЕДАЧ

11.1. Юридичні та фізичні особи, які не є телерадіоорганізаціями або телерадіовиробниками, можуть брати участь у прямому чи опосередкованому фінансуванні виробництва радіопрограм та передач або їх змістовних частин.

11.2. Відомості про спонсора (назва або ім’я, знак для товарів і послуг, торгова чи фірмова марка, емблема) у телерадіопередачах, які фінансуються спонсором, мають бути чітко і точно означені титрами чи дикторським текстом на їх початку та наприкінці.

11.3. Забороняється у телерадіопередачах, які фінансуються спонсором, наводити інформацію рекламного характеру щодо реквізитів спонсора (адреса, телефон, розрахунковий рахунок тощо), а також споживчі якості товару чи послуг.

11.4. Забороняється Телерадіоорганізацією оприлюднювати інформацію про спонсорів під виглядом інформації чи в інший спосіб під час трансляції аудіовізуального твору.

11.5 Телерадіопрограми та передачі або їх складові частини, які фінансуються спонсором, не повинні вміщувати прямі чи приховані посилання на назву товарів або послуг.

11.6. Забороняється спонсорування програм і передач новин, радіопрограм та передач, які висвітлюють політичні події чи проблеми.

11.7. Спонсори не мають права впливати на час виходу в ефір програми, передачі та зміст радіопрограм та передач або їх частини, які він спонсорує, а також втручатися у професійну діяльність Телерадіоорганізації та її працівників.

11.8. Спонсорство не звільняє Телерадіоорганізацію від відповідальності за зміст радіопрограм та передач або їх частин.

11.9. Спонсорами не можуть виступати юридичні та фізичні особи, основою діяльності яких є виробництво чи реалізація товарів та послуг, реклама яких, в тому числі на радіомовленні, заборонена відповідно до законодавства України.

11.10. Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обіг яких заборонено законом.

  1. ОСНОВНІ СТАНДАРТИ ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

12.1. ОПЕРАТИВНІСТЬ

12.1.1. Будь-яка інформація, що пропонується радіослухачам, повинна безумовно відповідати таким стандартам новинної журналістики, як:

– оперативність,

– точність,

– достовірність,

– збалансованість,

– відокремлення фактів від коментарів та оцінок,

– повнота,

– простота.

12.1.2. Будь-яка новина подається інформаційною редакцією Телерадіоорганізації у найближчому (або якщо це є необхідним – у екстреному) випуску новин. Телерадіоорганізація прагне до того, щоб будь-яку новину знаходити і повідомляти своїм користувачам раніше за інші

засоби масової інформації.

При цьому новина подається у тому вигляді та форматі, який є досяжним на даний момент часу. В наступному випуску новина подається вже у більш повному вигляді, з новими подробицями, у розвитку, у більш складному форматі.

12.1.3. Задля досягнення оперативності інформаційна служба Телерадіоорганізації має активно і раціонально використовувати ініціативу співробітників, технічний ресурс, робочі зв’язки і співробітництво з іншими мас-медіа. Всі співробітники інформаційної служби мають орієнтуватися у значущості тієї чи іншої новини, щоб своєчасно вносити корективи у попередні плани роботи і концентруватися на більш значущих темах. Для цього всі творчі співробітники Телерадіоорганізації мають стежити не лише за подіями у сфері власної спеціалізації, але й цікавитися іншими суспільно-важливими темами.

12.1.4. Слова «сьогодні» слід по можливості уникати, особливо у матеріалах у запису, що йдуть в ефір увечері, адже їх можуть повторити зранку колеги з ранкових програм. У підводках слово «сьогодні» має ретельно перевірятися редактором, щоб запобігти його надуживанню протягом певного випуску. Взагалі, кажучи про новини, можна вважати, що будь-яка новина (за нечисленними винятками), це те, що сталося саме сьогодні.

12.1.5. Слово «вчора» під час повідомлення новини краще взагалі не уживати, оскільки це створює враження, ніби новини подаються із запізненням. У таких випадках, новину або відкидають, якщо вона мало важлива, або чітко пояснюють глядачеві, що новину отримано із затримкою з поважних причин. У цих випадках слід віддавати перевагу формулюванню «як лише сьогодні стало відомо».

12.1.6. Слово «вчора» може вживатися автором матеріалу, як елемент у тлі інформаційного матеріалу, коли його автор вважає за необхідне нагадати хронологію розвитку події і повніше представити її в контексті інших подій.

12.1.7. Прагнення до оперативної подачі новини не повинно призводити до порушення будь-якого іншого зі стандартів мовлення. Особливо це стосується таких стандартів, як точність і достовірність.

12.1.8. Є неприпустимим задля оперативності подавати в ефір або викладати в Інтернеті не перевірену належним чином інформацію.

12.1.9. Інформаційна служба Телерадіоорганізації не створює «штучну» оперативність лише за допомогою драматичної лексики («Як щойно стало відомо…» тощо), або за рахунок видачі в ефір неперевіреної інформації, або тим більше робочих версій.

12.2. ТОЧНІСТЬ

12.2.1. Факти, що їх подає телеглядачеві і радіослухачу інформаційна служба Телерадіоорганізації, повинні точно відповідати реальним подіям чи даним. Будь-які висловлювання в ефірі повинні цитуватися або переказуватися без спотворення первинного змісту.

12.2.2. Будь-яке поєднання відео- аудіоряду з журналістською начиткою не повинно спотворювати реальність і не може бути предметом маніпуляцій.

12.2.3. Будь-яка інформація, яку подає інформаційна служба Телерадіоорганізації, повинна бути гарантовано точною, що вимагає серйозного, прискіпливого її збирання, обробки і подачі. Стандарт вимагає від співробітників докладати щоразу максимум зусиль для

перевірки кожної інформації.

12.2.4. За точність інформації, яку подає Радіоорганізація, відповідає насамперед репортер. В оперативній ситуації, коли немає інших джерел, або неможливо знайти інші джерела, редактори повністю покладаються на те, що репортер докладно розібрався у своїй темі.

Маючи суперечливі відомості від репортера та з інших джерел, редактори вживають заходів для з’ясування істини і, якщо це не вдається, дають дозвіл на оприлюднення інформації репортера. З цих причин, відповідальність за точність фактажу насамперед лежить саме на журналістові – авторі повідомлення.

12.2.5. При пошуку інформації, інформаційна служба Телерадіоорганізації повинні докладати всіх можливих зусиль для того, щоб отримати її самостійно від першоджерела. І лише, якщо це неможливо, отримувати її від тих, хто в свою чергу отримав її від першоджерела.

12.2.6. Але попри те, що конкретну інформацію перевіряють ті, хто має це зробити за своїми посадовими обов’язками, точність має бути справою честі всієї редакції і кожного її співробітника. Тому кожний співробітник редакції може бути цілком незалежним додатковим «контролером точності» і докласти власної ініціативи до уточнення будь-якої інформації, яку редакція готує до оприлюднення.

12.2.7. Інформація, отримана від співробітників прес-служб, прес-секретарів, речників, прес-аташе, які уповноважені робити заяви від органів влади, установ, організацій, партій, рухів, парламентських фракцій і груп, окремих народних депутатів чи політиків, розцінюється Радіоорганізаціям як офіційна позиція останніх. Ця інформація оприлюднюється з обов’язковим зазначенням джерела, яке несе відповідальність за її точність.

12.2.8. Вимагаючи від своїх співробітників дотримання стандарту точності, Радіоорганізація нагадує їм, що будь-яка особа, що надає журналісту певну інформацію, може бути недостатньо компетентною, а може й свідомо подавати неякісну або неправдиву інформацію зі своєю корисливою метою. Тому, повідомляти про подію, яку не бачили на власні очі відповідальні співробітники редакції, або ж про факти, відомі лише зі слів сторонньої особи, слід лише перевіривши їх щонайменше ще у двох джерелах інформації. Якщо йдеться лише про попередні дані і ця інформація є надзвичайно суспільно значимою, слід обов’язково загострювати увагу слухача на цій обставині. Таку інформацію можна давати лише у надзвичайних випадках!

12.2.9. У будь-якому разі, якщо у редакції є сумніви в точності певної інформації, а перевірити її з певних причин неможливо, від такої інформації слід відмовлятися, якою б цікавою вона не виглядала. І ще одне застереження: що більш сенсаційною чи скандальною виглядає інформація – то ретельнішою має бути її перевірка!

12.2.10. Особливо ретельно слід перевіряти такі аспекти інформації:

– повідомлення про лихо з людськими жертвами, кількість жертв, постраждалими і зниклими без вісти у частині їхньої кількості,

– повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих чи пропалих без вісти,

– імена, прізвища і особові назви,

– цифри, особливо коли вони є принциповою частиною новини,

– виключні поняття, тобто усе, що починається зі слів «уперше», «востаннє», «безпрецедентно», «найбільший», «найменший» та подібним.

12.2.11. Особові імена і назви ретельно перевіряються зі словником, картою чи атласом -як вони пишуться у титрах і як вони вимовляються в ефірі. Якщо така перевірка є неможливою, слід консультуватися з фахівцями у галузі. Чим частіше вживана, або є ближчою до щоденного українського життя та чи інша географічна назва або ім’я, тим прискіпливіше треба перевіряти їх правопис і наголоси. Інформаційна служба Телерадіоорганізації має також дбати про посилену – подвійну і потрійну -перевірку точності повідомлень, де помилки стають особливо очевидними.

12.2.12. У текстах радіопрограм цифри зазвичай бажано округляти, відповідно до правил арифметики, оскільки на слух складні цифри сприймаються важко. «Близько третини мільйону» краще за «325 тисяч», «Понад два з половиною» краще за «дві цілих шість десятих».

12.2.13. Кваліфікація та обізнаність у темі мають підказувати репортеру, ведучому чи редактору, коли цифру треба навести з десятими і сотими долями, а коли її можна дати, округливши до десятків мільйонів. Головний підхід тут -не втратити за рахунок округлення основний зміст новини.

12.2.14. Треба також чітко розрізняти «відсотки» та «відсоткові пункти». Приклад: політик А мав минулого місяця рейтинг 10 відсотків, цього місяця – 15. Це означає, що його рейтинг зріс на 5 відсоткових пунктів (або ж на 50 відсотків).

12.2.15. При використанні аудіоархівних матеріалів слід недвозначно повідомляти слухачеві новин, що цей матеріал є архівним. Єдиною беззастережною причиною використання архіву є аудіозапис конкретної події чи розмови в минулому, для нагадування слухачам про «історію» питання.

12.2.16. У разі, якщо, попри всі належні перевірки, нова інформація свідчить про те, що попередній варіант інформації містив помилку, на виправленні цієї помилки редакція має недвозначно наголосити у найближчому випуску новин. Чим серйознішою є помилка, тим рішучіше її слід виправляти.

12.2.17. Якщо помилка є серйозною, крім найближчого інформаційного випуску, програми, слід повідомити про спростування також і у тому випуску, який виходить в ефір наступного дня у той же час, у який помилка вперше була оприлюднена в ефірі.

12.2.18. Виправляючи помилки, інформаційна служба Телерадіоорганізації в такий спосіб підкреслює, що дбає про точність інформації, а помилки припустилися без жодної корисливої мети.

12.3. ДОСТОВІРНІСТЬ

12.3.1. Інформація, яку подає своїм слухачам Телерадіоорганізація, повинна завжди мати авторитетне джерело походження (у тому числі – авторитетне саме для конкретної новини).

12.3.2. Крім того, на джерела інформації служби Телерадіоорганізації мають посилатися чітко і недвозначно. Посилання на джерело інформації є для слухача Телерадіоорганізації єдиним доказом того, що йому розповідають про речі, які відбуваються насправді, а не про фантазії журналістів. Інформацію завжди слід отримувати з першоджерела (лише якщо це об’єктивно неможливо – з того джерела, яке стоїть найближче до оригіналу).

12.3.3. Що більш сенсаційна новина, то важливіше посилання на авторитетне джерело інформації! До будь-якої інформації слід ставитися зі зваженим скептицизмом.

12.3.4. Репортер Телерадіоорганізації працює на місці події (в тому числі робить прямі включення в ефір), або робить звідти репортаж чи створює інформаційне повідомлення. Це – власна інформація програми, джерелом інформації є сам репортер (першоджерелом, коли розповідає про пригоду, джерелом, коли переповідає розповідь ньюзмейкера).

12.3.5. Переповідаючи слова сторонньої особи, завжди слід зазначати спосіб спілкування («телефоном», «на прес-конференції», «в інтерв’ю нашому кореспонденту», «під час прямого включення», «в студії» тощо).

12.3.6. Якщо репортер Телерадіоорганізації не бачив новини на власні очі і не чув на власні вуха, слід посилатися на те джерело, з якого він довідався про новину, але далі докласти зусиль до підтвердження і уточнення інформації з інших джерел.

12.3.7. За чинним українським законодавством журналіст і редакція мають право не розкривати своїх джерел інформації.

12.3.8. Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли збігаються такі обставини: інформація є суспільно значимою, джерело є, безумовно, компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене. У таких випадках можна посилатися на:

– «авторитетні джерела», тобто ті, які мають вплив на події, а не лише доступ до інформації,

– «офіційні джерела» або означені (наприклад, «з джерел, наближених до Міністерства оборони»), якщо вони мають доступ до інформації, передбачений їхніми службовими обов’язками,

– «поінформовані джерела», тобто якщо вони просто мають доступ до інформації (таке посилання є найслабкішим).

12.3.9. До анонімних джерел слід також віднести випадки, коли людина погоджується на інтерв’ю, якщо її обличчя або фігура або голос не можуть бути впізнані. В разі, якщо інформація є суспільно значимою, таке інтерв’ю може бути розміщено в ефірі.

Відповідальність за компетентність та добросовісність інтерв’юйованого повністю бере на себе автор матеріалу, або група авторів. Про особу інтерв’юйованого він повинен попередньо повідомити редактора.

12.3.10. Посилатися на анонімні джерела можна лише тоді, коли повідомляється про факти чи події, але НЕ МОЖНА цього робити, повідомляючи про коментарі чи думки!

12.3.11. Посилаючись на анонімне джерело, автор або група авторів, і інформаційна служба беруть на себе повну відповідальність за достовірність і точність інформації. Тому посилатися на анонімне джерело можна лише у випадку, якщо інформаційна редакція повністю переконана в авторитетності цього джерела, але не має іншої змоги подати новину, крім як пославшись на анонімне джерело.

12.3.12. Рішення про допустимість посилання на авторитетне анонімне джерело ухвалює редактор. Репортер повинен поінформувати редактора щодо цього джерела.

12.3.13. У інформаційних випусках Телерадіоорганізації заборонено використовувати посилання «джерела повідомляють» (без зазначення характеру джерел), «як стало відомо», «кажуть» і подібні. Не допустимими є також посилання «експерти вважають», «спостерігачі зазначають». У цих випадках слід чітко ідентифікувати експертів та спостерігачів.

12.3.14. Користуючись продукцією інформаційних агентств та засобів масової інформації, слід виходити з авторитетності цих джерел (стаж роботи на інформаційному ринку, дотримання стандартів журналістики, історія помилок та їх спростувань). Поза тим, слід пам’ятати, що в інформаційних агентствах та в засобах масової інформації також працюють люди, які можуть помилятися. Тож інформаційній службі Телерадіоорганізації всеодно слід докладати власних зусиль до підтвердження і уточнення інформації. Якщо неможливо зробити це до найближчого випуску новин, то у наступному вже має йти інформація, підтверджена авторитетними джерелами для Радіоорганізації.

12.3.15. Особливо ретельними має бути інформаційна служба Радіоорганізації, коли подає дані соціологічних досліджень.

12.3.16. Першим і основним правилом тут є переконаність редакції у авторитетності соціологічної служби, яка проводила дослідження. Для цього редакція має власноруч дослідити, принаймні, такі ключові моменти:

– хто є власником цієї соціологічної служби,

– чи є служба членом професійних асоціацій соціологів, зокрема САУ та ЕСОМАР,

– чи дотримується вона у своїй роботі наукових методик,

– чи проводить служба бізнесові дослідження, чи лише електоральні,

– чи не була служба у минулому причетною до маніпуляцій та фальсифікацій даних.

12.3.17. Подаючи дані соціологічних досліджень, інформаційна служба Телерадіоорганізації, задля дотримання стандарту достовірності, повинна у повідомленні обов’язково озвучувати наступні позиції:

– точну назву соціологічної служби, яка проводила дослідження,

– замовника дослідження (якщо такий є),

– термін, «географію» і спосіб проведення дослідження,

– кількість опитаних і вказівки на репрезентативність (кого ці опитані представляють),

– точне формулювання запитання, на яке давали відповідь респонденти,

– усі вагомі позиції відповідей,

– розмір статистичної похибки (особливо це важливо, коли вагомі позиції можуть зазнати значних змін при врахуванні похибки, крім того, від розміру статистичної похибки залежить, наскільки можна округляти цифри),

– більш широкий контекст, який міг мати вплив на думку громади чи окремих її груп.

12.3.18. Крім того, подаючи дані соціологічних досліджень, слід завжди наголошувати на тому, що вони є лише імовірним прогнозом, і не завжди в повній мірі відповідають настроям у суспільстві.

12.3.19. Численні інтернет-видання зазвичай не можуть вважатися достовірним джерелом інформації. Це пояснюється тим, що вони здебільшого не є офіційно зареєстрованими засобами масової інформації, контроль за дотриманням вимог чинного законодавства низький і невідомий рівень внутрішніх вимог до перевірки інформації в самій редакції інтернет-видання. Для використання інформації з посиланням на інтернет-видання інформаційна служба Телерадіоорганізації повинна як слід переконатися в тому, що ці вимоги є достатніми. На практиці доцільнішим є самотужки перевірити цікаву інформацію, що з’явилася в інтернет-виданні.

12.3.20. З інших інтернет-сторінок можуть використовуватися як джерело інформації до оприлюднення редакцією Телерадіоорганізації сторінки офіційно зареєстрованих і авторитетних засобів масової інформації, а також сторінки офіційних закладів та установ. При їх використанні необхідно обов’язково наголошувати, що інформацію взято саме з інтернет-сторінки ЗМІ чи установи, оскільки Інтернет є занадто динамічним і легким для фальсифікацій. Тому використання такої інформації є припустимим лише в ситуації цейтноту. До наступного випуску новин інформацію вже слід обов’язково перевірити в належному порядку.

12.4. ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ

12.4.1. Інформаційна служба Телерадіоорганізації обов’язково представляють позиції усіх сторін будь-якого конфлікту, або неоднозначного, спірного питання. Збалансованість подачі матеріалу -це запорука неупередженості Телерадіоорганізації у будь-якій спірній чи конфліктній ситуації.

12.4.2. У разі, якщо оперативно неможливо взяти коментар однієї із сторін, щоб представити її точку зору в межах одного сюжету чи випуску, редакція має докласти зусиль до того, щоб викласти цю точку зору, принаймні, в наступному випуску чи наступного дня. У цьому випадку обов’язково слід загострювати увагу слухача Телерадіоорганізації на тому, що на проблему є різні точки зору, а також повідомити причину, з якої поки що не вдалося взяти коментар певної сторони і повідомити, коли цей коментар може бути оприлюднено.

12.4.3. Співробітники Телерадіоорганізації повинні у будь-якій ситуації шукати якомога ширший спектр думок і ретельно подавати його у своїх матеріалах.

12.4.4. Інформаційна служба Телерадіоорганізації завжди прагне надати чесний шанс на відповідь тому, кого у чомусь публічно звинувачують!

12.4.5. При висвітленні конфліктів чи спірних питань журналісти і редакції мають докласти також зусиль до того, щоб знайти нейтрального експерта, «третейського суддю». При цьому слід чітко дати зрозуміти слухачам Телерадіоорганізації, чому саме ця людина коментує ту чи іншу подію, чи має цей коментатор достатній експертний рівень і наскільки ця людина є незацікавленою в конфлікті стороною.

12.4.6. Збалансованість подачі інформації досягається насамперед бажанням, твердим наміром та енергійністю самих журналістів.

12.4.7. Відмова сторони від коментаря – також є коментарем. Редакція обов’язково повідомляє про таку відмову, про її причини, але завжди залишає за цією стороною-«відмовником» право прокоментувати ситуацію у наступних випусках новин. Водночас, редакція повинна докласти всіх можливих зусиль до того, щоб переконати сторону, яка відмовилася, прокоментувати чи спростувати звинувачення, викласти свою позицію.

12.4.8. Позиції різних сторін конфлікту мають подаватися у однаковому форматі, без будь-яких переваг (хронометражних, емоційних тощо) будь-якій із сторін. Слід також пам’ятати, що врівноважувати сторони конфлікту редакція має не просто математично (два синхрони «правих» – два синхрони «лівих»). Слід чітко викласти позиції кожної сторони. Якщо є важливою аргументація позицій -так само викласти і аргументацію.

Балансуючи позиції сторін, Радіоорганізація по суті створює в сюжетах чи випусках повноцінний «діалог» між ними.

12.4.9. При запрошенні сторін до студії ведучі не повинні віддавати – ні змістом чи гостротою питань, ні інтонаційно, ні за часом на відповіді, – жодної переваги жодній із сторін.

12.4.10. Журналістам і редакторам Телерадіоорганізації слід регулювати й такі речі, як надуживання інтерв’ю з одними й тими самими політиками або експертами. Задля цього редакція повинна докладати планомірних і постійних зусиль до розширення кола коментаторів з боку кожної політичної чи іншої сили, інституції, а також до розширення кола експертів з різної тематики.

12.4.11. Подаючи інформацію, надану редакції зацікавленою стороною, слід зазначати цю зацікавленість для глядача, слухача чи читача в разі, якщо ця зацікавленість є підтвердженою фактами або висловлюваннями самої зацікавленої сторони.

12.4.12. Телерадіожурналісти повинні уникати переказу позиції однієї зі сторін конфлікту у стенд-апі, оскільки саме такий спосіб викладу може надавати цій стороні певну емоційну перевагу, а слухач може сприйняти журналіста або ж Радіостанцію загалом прихильником цієї сторони.

12.4.13. Збалансованість подачі матеріалу охоплює і деякі інші аспекти. При висвітленні будь-яких акцій протесту (пікети, мітинги тощо) слід обов’язково подавати дані про кількість учасників з двох джерел – від організаторів акції, і від правоохоронців. Цього можна не робити лише в тому випадку, коли кількість людей є незначною і кореспондент може цілком точно підрахувати, скільки їх.

12.4.14. При висвітленні акцій протесту слід подавати позиції всіх сторін, залучених до акції: тих, хто протестує, і тих, проти кого вони протестують.

12.4.15. При включенні до журналістського матеріалу опитувань людей (бліцопитування) слід пам’ятати, що жодне бліцопитування навіть і приблизно не відображає стану громадської думки з будь-якого питання! Це можливо лише, коли йдеться про невелику референтну групу (яку можна опитати всю або майже всю), і найчастіше така група в матеріалі виступатиме однією зі сторін конфлікту. Про використання бліцопитувань заздалегідь і конкретно треба повідомити споживачів інформації.

12.4.16. Використання бліцопитувань є доцільним лише для демонстрації спектру думок, але не кількісного співвідношення їх прихильників, і є можливим лише за дотримання таких правил:

– з будь-якого конфліктного, спірного чи навіть просто непевного питання – слід представити бліцами весь спектр думок без жодної переваги (хронометражної, емоційної тощо) будь-якій одній з них,

– неприпустимим є використання бліцопитувань на підтвердження лише однієї позиції чи точки зору на проблему,

– опитані мають давати відповідь на чітке й однакове для всіх запитання,

– слід намагатися при цьому представляти різні стать, вікові групи, якщо нема контекстуальних обмежень (наприклад, потрібна чітка референтна група).

12.4.17. Бліцопитування є допустимими, а інколи й необхідними, якщо проблема, рішення, заява, подія, про які йдеться в сюжеті, можуть викликати широкий суспільний резонанс (оскільки зачіпають інтереси великих соціальних груп).

12.4.18. Вільно можна ілюструвати бліцопитуваннями лише безумовно позитивні враження або поняття.

12.4.19. У матеріалах інформаційної служби Телерадіоорганізації не повинно бути безпідставних узагальнень («студенти вважають…», «одесити проти…»). Узагальнення можуть бути лише в таких випадках:

– це суб’єктивна думка сторонньої людини, при цьому чітко ідентифіковано цю людину,

– є відповідні, цілком достовірні, науково обґрунтовані соціологічні дослідження,

– референтна група є настільки малою, що журналіст має змогу самотужки повноцінно дослідити баланс думок у ній.

12.4.20. Редактори мають також при плануванні сюжетів і випусків стежити за тим, щоб у новинах Радіоорганізації дотримувався баланс негативної та позитивної інформації, щоб у слухачів не залишалося гнітючого відчуття щодо реальності. З цієї ж причини доцільно

прагнути закінчувати випуски новин позитивною інформацією (нарис про цікаву людину чи місцевість, культурна тематика та інше).

12.5. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ФАКТІВ ВІД КОМЕНТАРІВ ТА ОЦІНОК

12.5.1. Подаючи будь-яку інформацію, інформаційна служба Телерадіоорганізації, чітко і недвозначно відокремлюють виклад фактів від коментарів і обов’язково при цьому позначають джерело суб’єктивної думки. Будь-яка інформація Телерадіоорганізації не містить у собі також і редакційних чи журналістських оцінок. Такі коментарі чи оцінки є можливими лише з однієї тематики – безпосередньо проблем Радіомовлення в країні. У такому випадку коментар повинен бути чітко названий коментарем («коментар редакції»), або ж його може викласти конкретний співробітник Телерадіоорганізації, з чітким зазначенням того, що це є суб’єктивна думка саме цього співробітника.

12.5.2. Подібний підхід Телерадіоорганізація пояснює простою тезою: «новинний журналіст – це лише свідок, а не учасник подій».

12.5.3. Будь-які коментарі чи оцінки (суб’єктивна думка) подаються в новинах Телерадіоорганізації лише з чітким і недвозначним виказанням на їхнє джерело, незалежно від того, чи подається вона прямою мовою (синхроном), цитатою чи журналістським переказом.

12.5.4. Співробітникам інформаційної служби Телерадіоорганізації категорично заборонено коментувати факти, які вони подають у своєму матеріалі, або ж подавати чиюсь думку як свою. Також заборонено давати власні оцінки фактам, явищам, подіям та персонам.

12.5.5. Співробітники інформаційної служби Телерадіоорганізації, готуючи матеріал, повинні безумовно уникати власних емоцій, щоб емоції не стали частиною цього матеріалу. Радіослухач слухає новини, щоб одержати інформацію про подію, а не оцінки журналіста чи редакції, а тим більше – їхнє ставлення до цієї події!

12.5.6. Висвітлюючи конфлікт, співробітники інформаційної служби не мають права висловлювати (в тому числі й за рахунок інтонації, міміки тощо) свій особистий висновок чи симпатію. Можна ретранслювати в матеріалі емоційно забарвлені висловлювання інших людей. Права на трансляцію власних емоцій у журналістів немає. Єдиним частковим винятком можуть бути прямі включення з місць тих подій, які викликають підвищені емоції. Це може виправдовуватися тим, що в такому випадку журналіст, крім іншого, є очевидцем. Утім, навіть у надзвичайних випадках співробітники повинні докласти максимум зусиль до того, щоб стримувати власну емоційність.

12.5.7. У матеріалах інформаційної служби не повинно бути лексики, яка має оцінювальне значення.

12.5.8. Задля зменшення ризику оцінки інформаційна служба прагне не використовувати прикметники, віддаючи перевагу дієсловам! Оцінювати подію, персону, вчинок тощо має право слухач, якого Телерадіоорганізація повинна забезпечити усією необхідною для цього інформацією.

12.5.9. Мінімальна аналітика є прийнятною у новинній продукції лише у пошуку відповіді на запитання: «що було причиною події?» і «якими можуть бути наслідки події?». Але і у цих випадках журналісти повинних служб мають покладатися насамперед на пошук широкого спектру думок, представляючи позиції різних сторін і висновки нейтральних експертів, а не висловлювати власні судження.

12.5.10. Журналістам новин слід мати на увазі, що висловити власні оцінки чи коментарі до фактів, подій чи висловлювань, вони мають змогу в авторських програмах Радіоорганізації (як автори, або ж як гості студії).

12.5.11. На відміну від новин, інформаційно-аналітичні та публіцистичні програми Радіоорганізації є авторськими, відтак журналіст-автор має право коментувати факти з точки зору причин та наслідків. У межах журналістського розслідування автор,журналіст має право на озвучення власної версії (гіпотези) з наступним пошуком фактів, що підтвердили б її.

12.5.12. Разом з тим, стандарт відокремлення фактів від коментарів є чинним і для авторських програм у тій частині, що свої висновки чи судження автор повинен чітко відділяти від суджень інших учасників програми і від викладу фактів («На мою думку…», «Вважаю…» тощо). Так само чинним є вимога до того, що ведучий не має права використовувати чужу думку, як власну. Необхідно чітко посилатися на автора цієї думки.

12.5.13. Крім того, у авторських програмах є обов’язковим дотримання автором таких стандартів, як точність, достовірність, збалансованість і повнота подачі інформації.

12.5.14. Неприпустимим є ігнорування думок або фактів, які «не працюють» на підтвердження авторської версії або авторського висновку.

12.5.15. Авторські програми Телерадіоорганізації для слухача мають чітко ідентифікуватися саме як авторські для того, щоб слухач розумів, що висловлена автором думка є не фактом, не «істиною в останній інстанції», не є позицією Телерадіоорганізації, а лише суб’єктивним судженням конкретного журналіста. Слухач в даному випадку сам для себе обирає, наскільки він довіряє досвіду та аналітичним здібностям конкретного автора-журналіста.

12.5.16. Потрібно розрізняти експертів нових знань чи складних для розуміння явищ чи подій та незалежних експертів, які коментують соціальні та політичні події.

12.5.17. Експерти, що коментують нові знання та складні для розуміння явища та події повинні бути знавцями, якість яких підтверджена їх колегами в цій же сфері знань (науковий чи професійний статус).

12.5.18. Щодо соціальних та політичних подій експерти мають бути ще й незалежними. Необхідно утримуватися від залучення в якості експертів політиків. Потрібно дотримуватися такого розуміння: політики заявляють позиції, експерти дають оцінки. Це розмежування повинне ставати у інформаційних випусках дедалі більшим по мірі професіоналізації експертів на ринку консультаційних та експертних послуг.

12.5.19. Науковцям слід віддавати перевагу для оцінок загальних соціально-політичних явищ та подій. Експертам, що працюють на ринку консультаційних послуг, слід надавати перевагу для оцінок конкретних соціально-політичних явищ та подій.

12.5.20. Експерти, що коментують соціальні та політичні події повинні бути незалежними, що означає:

– вони водночас не є політиками або утримуються від коментаря на користь тієї чи іншої політичної сили (про них, наприклад, відомо, що вони не працюють на якусь одну політичну силу);

– вони не є активними учасникам політичних подій, які самі коментують, або спроможні відсторонено їх оцінювати;

– вони є змінюваними так, що один і той же експерт не може коментувати один і той же тип події протягом тривалого часу.

12.5.21. Таким чином, ротація експертів в інформаційних програмах та постійне оновлення експертної бази даних за деякою процедурою (наприклад, методом рейтингування експертами один одного в своїй сфері та додаванням нових лідерів, що виявляються) є вимогою щодо експертної якості коментаря та оцінки інформації.

12.5.22. При висловленні експертних оцінок може бути застосовано внутрішній або зовнішній плюралізм оцінок. Внутрішній плюралізм експертної оцінки полягає у тому, що сам експерт подає основні типи оцінок своїх колег, дає свою, висловлює аргументи колег,

наводить свої аргументи, тобто подає якомога повний спектр оцінок. Зовнішній плюралізм експертної оцінки полягає у тому, що експерт подає свою оцінку та аргументи, а завдання редактора — забезпечити подачу повного спектру експертних оцінок за рахунок інших експертів.

12.6. ПОВНОТА

12.6.1. Подаючи будь-яку інформацію, інформаційна служба Телерадіоорганізації повинна насамперед дати користувачу відповідь на п’ять основних запитань:

– що сталося? (або що сказав?)

– хто скоїв? (або хто сказав?)

– де сталося? (або де сказав?)

– коли сталося? (або коли сказав?)

– як сталося? (або за яких обставин було сказано?)

12.6.2. Більшої повноти ми досягаємо, коли додатково відповідаємо на інші питання («чому?» або «чому було сказано?», «що це означає?» (встановлення причинно-наслідкових зв’язків) тощо).

12.6.3. Телерадіоорганізація вважає за честь подавати кожну новину настільки повно, наскільки це є можливим у даний момент. Телерадіоорганізація нічого не приховує від своїх слухачів. Крім основних запитань, Телерадіоорганізація дає відповідь на максимально можливу кількість запитань слухача у кожний конкретний момент.

12.6.4. Телерадіоорганізація ніколи не забуває ані про вагомі деталі (хай вони і не мають відношення до докорінних питань), ані про широкий контекст, ані про тло кожного питання, яке може бути таким:

– «історія питання»,

– пояснення складних понять,

– розширення контексту.

12.7. ПРОСТОТА

12.7.1. Телерадіоорганізація здійснює мовлення нормативною українською розмовною мовою, простими висловлюваннями. Будь-яке повідомлення складається переважно з простих речень, усім відомих понять – це особливо стосується Радіомовлення. Співробітники інформаційної редакції прагнуть уникати:

– слів іншомовного походження (якщо є адекватний український замінник),

– термінології, професійного та іншого жаргону і арго (якщо їх вжиток не є принциповим щодо новини),

– штампів та слів-паразитів (у будь-якому разі).

Співробітники інформаційної служби Телерадіоорганізації дуже обережно ставляться до:

– фразеологізмів, ідіом та образності (допустимі лише тоді, коли вже розставлено всі крапки над «і»);

– діалектизмів та рафінованої мови (якщо вони є необхідними за змістом, то слід їх добре пояснити);

– омонімів (це особливо стосується новин, на слух омоніми сприймаються важко).

12.7.2. Зрозуміло, що кожен журналіст шукає відповідники словам, які часто використовуються в сюжеті, проте першими синонімами вживаються найчастіше згадувані.

12.7.3. Абревіатури (крім гарантовано загальновживаних) – слід розшифровувати (якщо потрібно – пояснювати), щонайменше, при першій згадці.

12.7.4. У Радіоматеріалах цифри належить давати в зрозумілому порівнянні, посади та титули – спрощувати, наскільки це можливо. При підготовці Радіоматеріалів варто уникати надуживання цифр, замінюючи їх, де це можливо, порівняльними величинами.

12.7.5. Інформаційна служба Телерадіоорганізації намагається подавати будь-які цифри у такому поясненні чи порівнянні, щоб будь-який слухач Телерадіоорганізації зміг співвідносити їх зі своїм життям. Це стосується вибору подачі відносних чи абсолютних величин. Це стосується порівнянь, коли йдеться про дуже великі чи дуже малі величини. Якщо журналіст повідомляє лише, що зібрано стільки-то тон зерна, без порівняння, то це не є новиною, це -імітація новини. Слухачеві та самому репортерові має бути зрозуміло – це більше чи менше, ніж торік, чи вистачить стільки на певний період, чи як це співвідноситься з прогнозами тощо. Коли це найбільший чи найменший урожай за певний час, то треба про це казати. Те ж саме стосується інфляції, курсу валют, виробництва, ВВП тощо.

12.7.6. До цифр має бути дуже обережне ставлення. Помилки в курсах валют або прогнозі погоди коштують слухачам реальних грошей або зіпсованих вихідних.

12.7.7. У межах матеріалу (випуску, усіх випусків, програми, усіх програм) одне поняття слід називати однаково. Інакше слухач Телерадіоорганізації може не зрозуміти, про що йдеться.

Приклад: якщо зазвичай у випусках новин нафту виміряють тонами, то повідомлення, де йтиметься про барелі, може сплутати слухача, який стежить постійно за темою.

12.7.8. У слухача Телерадіоорганізації не повинно залишитися жодних нез’ясованих понять.

12.7.9. Бажано уникати називання дати в разі, коли її можна замінити словами «у середу», «через три дні», «минулої п’ятниці», «через місяць», «трохи менше двох тижнів тому» тощо.

  1. ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЇ

13.1. У інформаційному продукті Телерадіоорганізації нема місця брутальній лайці, в тому числі – не українською мовою. Тобто всьому, що може шокувати слухача.

13.2. Журналісти Телерадіоорганізації не беруть і тим більше не оприлюднюють інтерв’ю з людьми, які перебувають у шоковому стані. Винятком з цього правила може бути лише пошук суто фактажної, надзвичайно суспільно-важливої інформації, яку в інший спосіб отримати неможливо.

13.3. Телерадіоорганізація не пропагує, тобто не показує у привабливому світлі, нездоровий спосіб життя (паління, пияцтво, наркоманія тощо) чи антисоціальну поведінку (це ж стосується і висвітлення кримінальної тематики).

13.4. При доборі матеріалу редактори Телерадіоорганізації враховують час виходу конкретного матеріалу в ефір (денний чи нічний) саме з точки зору дотримання цього принципу.

13.5. Телерадіоорганізація дуже обережно висвітлює небезпечні для суспільства варіанти наслідуваної поведінки, наприклад, суїцид.

13.6. Усі вищезгадані елементи можуть обережно подаватися лише за справжньої необхідності, якщо вони є невід’ємною частиною суспільно вагомої новини.

13.7. Ця норма є дуже непростою у практичній роботі, оскільки часто важко визначити чітку межу між шокуючим і просто відвертим матеріалом. У всіх подібних випадках слід до подачі матеріалу в ефір консультуватися з випусковим, а в разі необхідності – з шеф-редактором та/або керівником.

13.8. Журналісти Телерадіоорганізації у своїй роботі дотримуються принципу невтручання у приватне життя людей. Будь-які подробиці приватного життя можуть бути оприлюднені лише зі згоди людини.

13.9. Слід зазначити, що окремі аспекти приватного життя політиків і державних чиновників можуть і мають бути надбанням громадськості. Насамперед, йдеться про їхні персональні доходи і значні витрати, як і доходи та витрати членів їхніх родин. Радіоорганізація виходить з того, що оскільки політики і чиновники свідомо обрали собі саме такий вид занять, який має контролюватися громадою, вони таким чином дали й безумовну згоду на зняття певних обмежень з висвітлення їхнього приватного життя.

13.10. Висвітленні кримінальної та правоохоронної тематики журналісти Телерадіоорганізації на всіх етапах (злочин, порушення кримінальної справи, хід слідства, затримання і арешт підозрюваних, хід судового процесу) докладають усіх зусиль до неупередженого ставлення. Репортаж про похорон є можливим лише за згоди родичів померлого. Винятком є лише похорон, який організується як державний захід.

13.11. Телерадіоорганізація вважає для себе неприпустимим інтерв’ю з родичами померлого під час поховання, і дуже обережно ставиться до інтерв’ю з родичами постраждалого. Журналісти Телерадіоорганізації не чинять тиск на родину загиблого чи постраждалого шляхом патрулювання біля входу до їхніх домівок чи іншого місця їхнього перебування, шляхом телефонних дзвінків, СМС-повідомлень, електронних листів, звернень через ефір тощо, бо поважають їхні почуття.

13.12. При підозрюваних, обвинувачених, підсудних, оскільки лише вирок суду дає підставу назвати людину винною у скоєнні злочину. Журналісти Телерадіоорганізації мають докладати всіх можливих зусиль, щоб кожного разу озвучувати точку зору підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а в разі неможливості це зробити – принаймні, точку зору його родичів чи адвокатів.

13.13. Оприлюднення імен живих жертв злочину, особливо коли йдеться про злочини, пов’язані з насильством проти дітей чи з сексуальним насильством, може додати цим жертвам страждань. Тому Телерадіоорганізація йде на оприлюднення імен жертв злочину лише у тих випадках, коли повнолітня жертва погодилася на розкриття свого імені, а громадський інтерес до справи є надзвичайно великим. В разі, якщо без легального судового процесу, жертва звинувачує когось у скоєнні злочину проти неї, Радіоорганізація не робить привілею до цієї людини і оприлюднює її ім’я.

13.14. Журналісти Телерадіоорганізації розуміють, що подання ними інформації з посиланням на джерела, які не бажають, щоб їхні імена були озвучені, перекладає на них повну відповідальність за точність та достовірність такої інформації. Пообіцявши людині не розкривати її імені, журналісти Телерадіоорганізації повинні бути готовими, не розкриваючи джерела, відстоювати точність інформації у суді.

13.15. Подібний підхід матиме наслідком підвищення довіри людей до Телерадіоорганізації і до її співробітників.

13.16. Розкриття особи анонімного джерела інформації можливе лише за умови надзвичайної політичної ваги наданої інформації і з урахуванням можливих наслідків цього для Телерадіоорганізації, медіа-простору країни та, власне, самого інформатора. Рішення про розкриття особи анонімного джерела інформації ухвалює Редакційна Рада Телерадіоорганізації за поданням керівництва Телерадіоорганізації.

13.17. Співробітники Телерадіоорганізації у своїй роботі не використовують незаконних методів збирання та поширення інформації. Зокрема, до таких методів відноситься несанкціоноване прослуховування або стеження за людиною. Публікувати результати санкціонованих законом прослуховування чи стеження, які було здійснено уповноваженими на це службами, Телерадіоорганізація може лише у випадках, коли при цьому дотримано всіх формальних процедур, передбачених чинним законодавством.

13.18. Те саме стосується інших незаконних способів здобуття інформації (аудіозапис без попередження тощо). Винятком можуть бути лише гострі конфліктні ситуації, які виникають під час зйомки чи запису інтерв’ю.

13.19. Працюючи з людьми, співробітники інформаційної служби Телерадіоорганізації не вдаються до ошукування цих людей у будь-який спосіб. Зокрема, домовляючись про інтерв’ю, не приховують від співбесідника мети цього інтерв’ю. Будь-яку інформацію працівники служби інформації Телерадіоорганізації збирають, згідно із чинним законодавством, чесно і відкрито.

13.20. У роботі журналістів Телерадіоорганізації не може бути випадків дзвінків людям у прямому ефірі без попередження.

13.21. Винятки з цих правил можливі лише за умови надзвичайної суспільної ваги матеріалу і неможливості отримати його у інший спосіб. Кожний такий випадок вирішується редактором, а в разі потреби – шеф-редактором новин та/або керівником ТРО. У будь-якому разі не повинно йтися про втручання у приватне життя людей.

13.22. Телерадіоорганізація зазвичай не платить грошову винагороду (гонорари) своїм джерелам. Завдання журналіста – зібрати доступну і відкриту інформацію. У виняткових випадках є припустимою оплата інформації, яка має надзвичайну суспільну вагу. Сам факт оплати інформації і сплачена сума в такому випадку оприлюднюється.

13.23. Співробітники Телерадіоорганізації у своїй роботі категорично відмовляються від будь-яких форм плагіату. Будь-які чужі думки подаються лише з належним посиланням на автора.

Будь-які чужі ідеї реалізуються лише за згоди автора і з посиланням на автора ідеї. Ця ж норма стосується і внутрішніх робочих відносин співробітників.

13.24. Співробітники Телерадіоорганізації виключають у своїй роботі і повсякденному житті ідеї ксенофобії, націоналізму, дискримінаційного ставлення до будь-кого за будь-якою ознакою.

13.25. У матеріалах Телерадіоорганізації вказувати на чиюсь стать, мову спілкування, національність, расу, віросповідання, походження чи політичні уподобання можна лише тоді, коли вони є необхідною складовою частиною новини і коли це не викликає заперечень тієї людини, про яку йдеться.

13.26. Співробітники Телерадіоорганізації не беруть матеріальних чи інших винагород на стороні. Подарунки, послуги і пільги взамін за оприлюднення або навпаки приховування певної інформації є несумісним з етичними принципами Телерадіоорганізації і журналістики в цілому. Подібний випадок стає предметом розгляду на засіданні Редакційної ради.

13.27. Співробітники Телерадіоорганізації особливо обережні, коли матеріал потребує роботи з неповнолітніми. У цих випадках співробітники керуються законодавчою нормою, за якою зйомка та показ неповнолітніх, оприлюднення коментарів неповнолітніх є дозволеними лише за згоди батьків неповнолітнього або тих його опікунів, які в момент зйомки чи запису інтерв’ю несуть за повнолітнього відповідальність, будучи уповноваженими на це батьками неповнолітнього або ж судовим рішенням.

13.28. Готуючи матеріали, пов’язані з неповнолітніми, співробітники Телерадіоорганізації повинні особливо ретельно стежити за тим, щоб матеріал не заподіяв шкоди дитині.

13.29. Співробітники Телерадіоорганізації дотримуються ембарго, накладеного на інформацію. Структура чи людина, яка надає інформацію, але просить при цьому зберегти певне ембарго, покладається на порядність Телерадіоорганізації чи її окремого співробітника.

13.30. Інформація, отримана Телерадіоорганізаціям з умовою «не для оприлюднення» («оф рекордз») може бути оприлюднена лише за надзвичайних обставин (коли йдеться про попередження кримінального злочину, або про інформацію, оприлюднення якої може запобігти значним негативним наслідкам для суспільства або окремих людей). Як правило, рішення про оприлюднення такої інформації узгоджується з керівництвом служби новин.

  1. СТАНДАРТИ ВЗАЄМОДІЇ І СПІВПРАЦІ ТВОРЧИХ І ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ РАДІООРГАНІЗАЦІЇ

14.1. ЗАСАДИ ВЗАЄМОВІДНОСИН У КОЛЕКТИВІ

14.1.1. Відносини у всіх підрозділах Телерадіоорганізації будуються на повній довірі між членами колективу. Телерадіоорганізація виходить з того, що професійна планка є настільки високою, що тут працюють лише достатньо досвідчені професіонали, яким нема потреби пояснювати цінність ретельного і професійного ставлення до своєї роботи.

14.1.2. Телерадіоорганізація виходить з того, що кожний співробітник є свідомим принципів та стандартів роботи і ретельно та добросовісно виконує свої посадові обов’язки. Тому, коли йдеться, наприклад, про перевірку інформації, мається на увазі підвищення якості матеріалу, а не недовіра редактора до репортера чи навпаки.

14.1.3. Основним принципом взаємовідносин між співробітниками Телерадіоорганізації є взаємоповага, тому що кожний співробітник, незалежно від посади, є цінним як яскрава особистість, крім своїх службових обов’язків розуміє цінність своєї суспільної місії і є тим, хто вже сьогодні простягне руку допомоги будь-кому з колег.

14.1.4. Будь-які конфліктні ситуації між співробітниками мають розв’язуватися завдяки добрій волі сторін конфлікту і прагнення цей конфлікт владнати. Будь-який конфлікт може бути владнано шляхом широкого обговорення з колегами або без такого обговорення, якщо

воно не є необхідним.

14.2. ПРИНЦИПИ РЕДАГУВАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ МАТЕРІАЛІВ

14.2.1. Процес редагування журналістських матеріалів покликаний насамперед тому, щоб пересвідчитися, що в матеріалі дотримано всіх стандартів та норм, яких дотримується Телерадіоорганізація.

14.2.2. Редагування журналістського тексту в жодному разі не повинно спотворювати основний зміст новини. Редагуючи журналістський текст, редактор стежить за дотриманням наступних позицій:

– суть новини викладено точно і повно, є всі належні бекграунди,

– інформація в матеріалі не є застарілою,

– є всі необхідні посилання на джерела інформації, ці джерела є компетентними,

– дотримано балансу думок,

– факти чітко відокремлені від суб’єктивних думок,

– інформацію викладено простою, зрозумілою і грамотною мовою,

– матеріал є логічно несуперечливим,

– експертні оцінки зроблені кращими, різними, незалежними експертами;

– в матеріалі нема елементів, які можуть шокувати слухача.

14.2.3. При редагуванні інтерв’ю, дотримуються таких правил:

– запитання та відповіді редагуються без спотворення первинного змісту,

– запитання та відповіді, які пролунали в одному контексті, не використовуються в іншому,

– відповідь на запитання не може подаватися як відповідь на інше запитання.

14.2.4. Редагування – процес, який базується на діалозі редактора з автором матеріалу, тому будь-яка правка повинна бути повністю узгодженою між ними.

14.3. ЦЕНЗУРА

14.3.1. Втручання в журналістський матеріал поза межами викладених вище принципів редакторської правки, особливо в наказовому порядку, є цензурою.

14.3.2. Якщо журналістський матеріал зроблено у відповідності до цього Статут, а його створення від початку було погоджено з редактором, -не існує застережень щодо видачі його в ефір. Матеріал може не потрапити до ефіру з прозорих і зрозумілих причин (брак часу в ефірі, різка зміна ситуації тощо). Жодні інші обставини, зокрема, погрози чи накази, не можуть бути аргументом до того, щоб журналістський матеріал не потрапив до ефіру. Такі спроби також є цензурою.

14.3.3. Про спроби втручання в роботу служби інформації з боку сторонніх осіб, Редакційної Ради, керівництва Телерадіоорганізації, засновників, інформаційна служба повідомляє в ефірі про даний факт у найближчому випуску новин.

  1. ОСОБЛИВОСТІ поширення інформації про політичні партії та політиків під час виборчого процесу та поза його межами.

15.1. Під час виборчого процесу інформація про кандидатів та їхні дії відіграє важливу роль для здійснення усвідомленого вибору громадян. Особливо важливим є висвітлення різних точок зору та позицій політиків на певну проблему.

15.2. Надання переваги одним політикам та обмеження в доступі іншим є неприпустимим. Усі політики є рівними в очах журналіста.

15.3. Журналісти залишають свої політичні преференції поза межами своєї роботи.

15.4. Умисне спотворення інформації та створення негативного іміджу для певного політика є неприпустимим.

15.5. Журналіст усвідомлює відповідальність, яка покладається на ЗМІ в роботі з політичними партіями, неухильно дотримується відповідного законодавства України.