Останні новини

У музеї «Сокальщина» триває виставка новорічних іграшок

Свята не закінчуються, якщо завітати на виставку новорічних іграшок. Різдвяний настрій точно гарантовано! Для цього не потрібно далеко їхати – просто загляньте в історико-краєзнавчий музей «Сокальщина». Там діє виставка під назвою «Різдвяна ялинка в традиційно минулих прикрасах». Експозиція вражає різноманіттям ялинкових прикрас ХХ століття. Працівники музею не лише віднайшли старі іграшки, а й відтворили частину власноРУч за зразками з історії. Вони ж ініціювали цю виставку, щоб не просто показати якими були ялинкові прикраси у минулому столітті, а й відтворити певні історичні спогади, бо саме в таких побутових речах відображаються різні періоди життя людей.

Влаштувавши нам екскурсію виставкою, директор музею «Сокальщина» Василь Волошин розповідає, що спершу ідею організувати її висловила член ради історико-краєзнавчого музею Анісія Петришин, а всі інші з радістю підхопили.

Зі слів директора, раніше в Україні на новорічні свята встановлювали дідухи, а популярний звичай ставити в хатах ялинки прийшов в Україну із західноєвропейських країн вже в ХХ ст., масово у 50-х.

Оглядаючи експонати, спершу вирушаємо до центрального елементу – живої ялинки, вона стоїть на бочці і прикрашена точно так як робили це місцеві старожили 50 років тому. За їхніми спогадами здавна на вічнозелену красуню вішали горішки у фользі,яблука та солодощі, які з радістю з’їдали по закінченню свят. Тобто прикрашали тим, що мали під руками, сучасні іграшки виникло з плином часу. Гірляндами тоді слугували ланцюги із паперу, які робили довгими вечора, готуючись до свят.

Дарія Боярська, яка також в музеї під час нашого візиту, розказує, що створення прикрас для цієї виставки було довгим і кропітким процесом, над яким працювали кілька місяців – хотіли відтворити якнайбільше іграшок. У її далекому дитинстві вдома також завжди ставили живу ялинку, а от прикрашати не було чим. Батьки Дарії були вчителями, грошей мали небагато та й дістати іграшки було нелегко, тому робили прикраси зі всього, що було під рукою – їжі, паперу, ниток, соломи – виходило красиво та оригінально, а головне – святково!

Власне, чому ж ми так любимо прикрашати ялинку на новорічні свята? Пан Василь, звертаючись до історичних джерел, розповідає, що люди завжди любили прикрашати різні дерева, бо вважали, що в них живуть духи, а значить їх треба задобряти, аби ті не робили нікому зла – ялинка ж одна із головних дерев, адже вона ніколи не зеленіє, до того ж, є надто міцною.

При нагоді Василь Левкович розказує, що на Львівщині за часів Австро-Угорщини були німецькі колонії. І так як в себе на Батьківщині вони масово вирощували ялини, то продовжили робити це і на наших землях. Зокрема, у селі Берлин Бродівського району при трасі можна побачити насадження ялинок – за його словами це те саме місце, де німці колись розводили хвойних красунь.

Різнокольорові гірлянди минулого ст. доповнили експозицію виставки. Взагалі сьогодні яскраві гірлянди мерехтять не лише на новорічному дереві, а й на вікнах, огорожах, дверях, тощо. То, за словами директора музею «Сокальщина», їх також винайшли у Німеччині, хоча почалося все зі звичайних свічок, які просто закріпляли на ялинкових гілках.

Продовжуємо екскурсію – від ялинки переходимо до стендів з іграшками, вони розділені на різні секції. Найстаріші сягають 30-40х рр. минулого століття. Власне, тоді їх в основному робили зі соломи, вати, тканини й паперу. Це були зірочки, різдвяні ангелики, тощо. У 40-х оздобу почали виготовляли ще з фольги і тисненого картону. З тих часів бачимо кілька іграшок ручного розпису на стендах.

В 50-х роках на ялинки вішали посріблені та позолочені зірки, сніжинки, матові кульки, розписані виноградні грона, фігурки тваринок та ін. Такого типу іграшки бачимо тут. Взагалі перші ялинкові прикраси в світі почали робити значно раніше – ще століття до цього і хоч кожна мала своє значення, всі вони разом втілювали Христа.

Проте масове виробництво ялинкових прикрас почалося лише у 60-80х рр. на різних заводах: тут і Діди Морози, і тваринки, і різні скляні кулі. На виставці, зокрема, є роботи з Львівського, Теребовлянського та Івано-Франківського дзеркальних заводів, а ще німецького виробництва. Останні, за словами директора музею, кращої якості, ніж радянські, проте їх серед експонатів бачимо лише кілька. Щодо Львівського скло дзеркального заводу, то він працює і досі, за 70 років діяльності виготовили сотні мільйонів різнокольорових прикрас.

Усі дані, за якими відтворювали прикраси, не лише зі спогадів та розповідей старших людей, а й з історії, книг та інтернету. Частину прикрас із великим задоволенням принесли жителі району та й самі працівники музею. Екскурсія триває, Василь Волошин детально показує, що є на стендах і розказує цікаві деталі. Зокрема, каже, що довелось відмовитися від багатьох прикрас, адже вони були виразними елементами пропаганди за радянські часи.

Якщо говорити про сучасність, то загалом тематика іграшок за століття майже не змінилася, змінилися радше матеріали, з яких виготовляють іграшки – віддають перевагу прикрасам, які не б’ються і довго зберігаються. Адже навіть готуючись до виставки, її організатори зізнаються, що чимало побили, то що вже говорити про щорічне побутове застосування цих прикрас. Тому те, що музейники зібрали так багато прикрас в одному місці і змогли передати дух Нового року, – подвиг і вартує того, аби побачити все на власні очі. Крім того, на виставці ще є композиція «В переддень Святвечора», а над стендами височіє символ неба і вифлеємська зірка, яка сповіщає людей про народження Ісуса Христа.

А ще, згадуючи традицію відкривати шампанське на новий рік та старий новий рік, яку особливо любить молодь, Василь Левкович пояснює, що колись це робили із соками, тепер же з ігристим шампанським, бо вистрілом корка старожили відганяли нечисту силу.

Зізнаємось, що коли екскурсія добігла кінця, захотілося пошукати новорічні фотокартки дідуся та бабусі, аби порівняти чи були їхні ялинки такими ж як на виставці. Прийдіть і ви та порівняйте зображення або пригадайте свою молодість, якщо ви старшого покоління, бо скільки би ми не розповідали й не описували вам експонати, ви не зможете добре зрозуміти які вони, поки не побачите це на власні очі. Для дітей іграшки минулого століття точно будуть незвичними, адже, нагадаємо, там є вироби з фольги, соломи, ниток, тканини, скла, паперу та інших побутових речей.

Відвідати виставку новорічних іграшок минулого сторіччя й таким чином продовжити новорічні свята можна завітавши в історико-краєзнавчий музей «Сокальщина» за адресою вулиця Шептицького, 117, м. Сокаль. Музей працює у вівторок, середу та п’ятницю з 11 до 16 год. Для групових відвідань немає обмежень, просто телефонуйте! Вам відкриють у будь-який день та годину. Виставка діятиме аж до лютого.