Останні новини

На Сокальщині вшанували пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій

У суботу, 24 листопада, на Сокальщині вшанували жертв голодоморів. Захід пройшов у межах щорічного всеукраїнського Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Для належного удостоєння загиблих в ті часи українців у Сокалі від катедрального собору св. Апостолів Петра і Павла пройшов жалобний похід вулицями міста. У ньому взяли участь священнослужителі різних конфесій, представники влади району та міста, громадських та політичних організацій, вчителі, школярі. Натовп небайдужих рушив вулицями Шептицького, Тартаківської і Шашкевича до колишньої катівні НКВД – нинішнього абонентського відділу управління експлуатації газового господарства. Біля неї відслужили панахиду, згадавши жертв голодоморів не лише 30-х років минулого століття, а й 1921-22 та 1946-47.

«Немає гіршої смерті, як смерть від голоду. В такому стані людина втрачає здоровий глузд, свідомість, людяність…», – у своїй промові під час віче говорить настоятель собору св. Апостолів Петра і Павла отець Ярослав Кащук.

Воскресити в пам’яті страшні голодні часи української історії – важливо. Це зазначає настоятель церкви св. Миколая (УПЦ КП) отець Михайло Назар. Отець Михайло наголошує на тому, що Голодомор був цілком свідомою політикою Сталіна щодо українського селянства, актом примусу та залякування, відповіддю на непокору та опір українців політики насильницької колективізації. Власне, за історичними джерелами давно доведено цей факт. За даними Інституту демографії і соцдосліджень імені Михайла Птухи, втрати населення в Україні під час Голодомору 1930-х рр. становили 4 млн. осіб. А за неофіційними джерелами – 7-10 млн. Понад 1 млн. людей загинуло під час голоду у 1946-47 рр. Ті часи добре пам’ятає почесний голова Сокальської станиці Братства вояків УПА Михайло Куцяба, адже сам голодував тоді. На пам’ятному заході у Сокалі він також звернувся до присутніх.

Хвилиною мовчання сокальчани вшанували пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій і запалили свічки на місці віче. Це зробили синхронно зі всією Україною. Щорічно пам’ятна хвилина мовчання проводиться у четверту суботу листопада о 16:00. Крім цього, в межах всеукраїнської акції «Запали свічку» на підвіконниках будинків також загоряються вогники. Це традиційний спосіб вираження поваги і вшанування.

«Нехай у ваших душах залишиться цей маленький вогник свічечки, як спогад про тих, кого сьогодні немає серед нас. Вони померли страшною смертю. Дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилося!», – наголосив ведучий заходу.

Покласти квіти до дошки пам’яті жертв НКВД надали право представникам районної влади. Заступник голови Сокальської РДА Микола Поліщук наголошує, що важливо вшановувати жертв голодоморів, адже теперішній стан в Україні – наслідок тих подій в контексті української історії в цілому.

На важливості пам’яті про загиблих від голоду говорить і голова Сокальської районної ради Микола Пасько. На його думку, це допоможе не допустити подібних ситуацій знову і протистояти політиці Кремля зі знищення України, яка як тривала колись, так і триває нині.

Власне, молоде покоління добре знає про голодомори в українській історії. Це підтверджує у розмові з Радіо “Сокаль” школяр Лесик.

До слова: протягом десятиліть тема Голодомору була татуйованою в Україні. За часів СРСР говорити про голод 1932-33 рр. було суворо заборонено. Лише 12 років тому, у 2006 р., ВР України ухвалила закон «Про Голодомор 1932-33 рр. в Україні», згідно з яким його визнали геноцидом українського народу. Також згідно українському законодавству «публічне заперечення Голодомору 1932-33 рр. в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним». Згідно статистичних даних, за останні вісім років в Україні на третину збільшилася кількість громадян, які визнають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом.

Крім Сокаля, з метою належного відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів також у всіх церквах району відслужили панахиди; вшанували загиблих в результаті штучного голоду селян радянської України хвилиною мовчання, поминальними дзвонами; в бібліотеках району організували експозиції; в навчальних закладах провели тематичні науково-практичні конференції, круглі столи і тематичні уроки.