Breaking News

У господарстві ДЛГП «Галсільліс» санітарній вирубці через всихання сосни звичайної підлягає 190 га лісу

Всихання сосни стало справжнім лихом для лісників та все більше приносить шкоду зеленим легеням України. Тільки за останніх кілька років ця недуга хвойних спричинила загибель тисяч гектарів зелених насаджень.

Зараз у Сокальському районі, в господарстві дочірнього лісогосподарського підприємстві «Галсільліс», санітарній вирубці через всихання сосни підлягає 190 га лісу. І це ще не межа. Лісопатологи б’ють на сполох – якщо заражені дерева не вирубати вчасно, це може спричинити масову загибель дерев на значній території. Та і тут не все просто, адже українське законодавство не дозволяє це робити по факту виявлення недуги.

Аби розібратись з проблемою, що сприяє захворюванню хвойних дерев, яким чином боротись з недугою, ми поспілкувались із спеціалістами державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», котрі завітали з робочим візитом до лісників сокальського дочірнього підприємства «Галсільліс». Першопричиною всихання сосни звичайної науковці все ж називають посуху. Деревам просто не вистачає води. Через погодні умови, пониження рівня грунтових вод, не вистачає поживи.

Відтак, посуха сприяє поширенню шкідника, який називається верхівковий короїд. Цей шкідник і нищить насадження розповів головний лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист» Богдан Соколовський. Причім, за його словами зростання популяції короїда відбувається надшвидким темпом. Дерева страждають на зараження офіостомовими грибами, що викликають так звану «синьову». Без них шкідники не можуть жити. І поряд з цим є ще й інші комахи, що нищать деревину.

Проблема в розповсюдженні верхівкового короїда в тому, що він заселяє найвищі, найкращі дерева в лісі, аби мати доступ до сонця і тепла. Процес знищення сосни відбувається дуже швидко. Наразі, єдиним методом швидкого виявлення короїда в наших лісах є встановлення феромонових пасток. Це спеціальні пристрої, що містять в собі низку полапок, заправлені феромонами жуків. Ці полапки приваблюють шкідників, відтак потрапивши до них – гинуть. Іншого способу, скажімо застосування хімії – як із комахами, що живуть на поверхні, наразі немає. Але феромонові пастки є дорогі, їх кількість на гектар повинна сягати 4-5 шт.

Отже, при майже 40 Єврах ці пастки із двома заправками, для розміщення лише на гектарі площ потрібно 160-200 Є. Але, лісів лише в сокальському підприємстві «Галсільліс» є 7 з половиною тисяч гектарів. Таким чином для розміщення пристроїв лише у нас потягне суму від 1 млн 200 тис до півтора мільйона Євро. Звісно ж таких коштів немає.

Українським лісникам і лісопатологам доводиться лише спостерігати за розвитком хвороби сосни, констатувати її поширення, не маючи можливості діяти на випередження. Поряд із втратою наших «зелених легень», як ще називають ліси, втрати несе і держава, і підприємства, які опікуються лісами та заготовляють деревину на різні потреби. Адже із хворобами, деревина втрачає і вартість.

Врятувати ситуацію могли б суцільні санітарні рубки, в ході яких, поряд із сухостоєм, зрізувались і щойно заражені дерева. Так вважає директор Сокальського дочірнього лісогосподарського підприємстві «Галсільліс» Микола Дем’янович.

Як зазначає лісничий для того аби дерева виросли, скажімо до рівня їх найбільшої цінності, має пройти 70-80 років. Якщо ж говорити про збереження лісів, то активно діяти задля боротьби із шкідниками і запобігати їх поширенню, як це робиться в сусідніх державах, фактично не дають українські закони і норми. Про це багатоголоссям говорять і науковці і лісники.

На жаль, змін в цьому напрямку, як і збільшення фінансового ресурсу на підтримку лісів, в Україні чекати найближчим часом не варто. Що говорити про стратегії і законопроекти, якщо лісова галузь в Україні фактично зовсім не фінансується бюджетом. Про які заходи запобігання поширенню шкідників та загибелі сосни, про яку ми говоримо із спеціалістами, може йтися. В даній ситуації, все як у приказці – «Порятунок тих, хто тоне – справа їх самих».