Останні новини

Місцеве самоврядування потрібне для того, аби допомогти розв’язувати проблеми громад наголошує староста Остроленського повіту Станіслав Кубел

Наприкінці 90-х років минулого століття Польща реалізувала реформу децентралізації влади. Вона далась полякам також не просто, політичні протиріччя стали каменем спотикання початку змін устрою. Дострокові вибори 93 року, в результаті яких переможцями стали партії лівого спрямування, зупинили реформу на цілих 4 роки. Відтак, в 1997 році – вже після чергових парламентських виборів, праві сили створили уряд, який і втілив реформу децентралізації в життя. В часі багаторічної перерви таки були напрацьовані відповідні закони, котрі в травні 1998 року були прийняті парламентом, відтак набули чинності 1 січня 1999 року. Другий етап польської реформи децентралізації був значно ширший за перший 1989-1990 років. Біли ліквідовані 49 адміністрацій воєводств, натомість в збільшених воєводствах створені 16 органів урядової адміністрації, які підпорядковувались прем’єр-міністру. В повітах були ліквідовані 287 державних адміністрацій, замість них створено 372 повітові ради. Проблемою для суспільства став територіально-адміністративний поділ. Це питання викликало багато емоцій і опір. Найбільшими противниками змін були працівники центральних органів влади, які планувалось ліквідувати або ж реорганізувати. Як зазначають аналітики реформи в Польщі, перепон як і помилок було багато. Урядовцям, парламентарям і президенту  доводилось йти на компроміси, отже реформа просувалась.

В Польщі було утворено три рівні незалежного самоврядування з чітким поділом повноважень та незалежними бюджетами. Їм передали право і обов’язок надання ключових публічних послуг, а також соціально-економічний розвиток територій. З іншого боку – лишився сильний центральний державний апарат, який має свої представництва в регіонах, однак концентрується на встановленні «правил гри» і контролі за дотриманням законодавства та стандартів.

До реалізації реформи та для подальшої роботи залучались молоді, амбітні і грамотні люди, котрі прагнули змін. В більшості вони ставали керівниками новоутворених органів управління і врядування. Зараз в умовах впровадження змін в Україні, нам як ніколи є важливим досвід польських сусідів. Отже, поряд із укладанням угод, обміну делегаціями, втіленням різних проектів поміж органами самоврядування польських гмін, повітів і українських сільських рад і районів, необхідно переймати досвід, аби менше робити помилок.

Нагадаємо, ще з початку 2000-х років Сокальщина почала укладати угоди про співпрацю. Спочатку партнерами стали польські повіти Грубешів, Остроленка, Томашів та місто Лємборк. Стосунки налагодили  міські, сільські і селищна ради району. Відтак, протягом 16 років вони не обмежувались обмінами делегаціями, участі в культурних і спортивних заходах, останніми роками такі дружні стосунки втілились в доволі потужні проекти.

Днями делегація Сокальщини в черговий раз відвідала Остроленський повіт, з яким нагадаю має намір реалізувати низку партнерських проектів, які фінансуються коштом Європейського союзу. Ми вже розповідали про попередній такий візит, в часі якого голова Сокальської РДА Олег Пелих і виконавчий директор Асоціації місцевих рад Сокальщини Віктор Притулко взяли участь в святкуванні 20-ліття від часу створення в повіті союзу етнічної групи курпів та ознайомились із виробничими потужностями остроленського краю. Колись несільськогосподарський район став одним із лідерів молочарства і м’ясопереробки, тут змогли поєднати культурну спадщину і принади з економікою, яка працює на користь громади.

Як вже відомо очільником Остроленського повіту від кінця 90-х років минулого століття був і до тепер є Станіслав Кубел. Давній товариш Сокальського району, на той час наймолодший очільник місцевого самоврядування. В спілкуванні із нашим кореспондентом він поділився своїми спогадами про початок реформи в Польщі і розповів про можливості співпраці.

«У мене досить великий досвід в здійсненні місцевого самоврядування – власне реформ. Я був наймолодшим старостою в Польщі, це було в 90 роках – на початку реалізації цієї реформи, сім років я також працював в сфері державного управління втілення реформи місцевого самоврядування на практиці. Ну і тепер я один з, напевно, 12 старост із 314 в Польщі, хто з самого початку або п’ятий термін працюю на цій посаді. Отже, можу сказати, що багаж досвіду у мене є досить великий. Стараємось бути активними в залученні інвестицій. Ми посідаємо лідируючі позиції в Польщі, це, як правило, в першій трійці повітів із найбільшим залученням інвесторів в країні. Крім того, ми намагаємося отримати кошти від Європейського Союзу, брати участь у всіх можливих програмах, але ми також не нехтуємо коштами і з національних програм, уряду, з бюджетного резерву, створюємо партнерські стосунки із іншими органами місцевого самоврядування. У нас було багато транспортних проблем, ми маємо 860 км повітових доріг і потужну мережу доріг, яку по суті перебудували майже цілком, а зараз намагаємось розширяти їх за рахунок будівництва додаткових смуг руху із забезпеченням пішоходів і велосипедистів, облаштуванням деяких елементів, що відокремлюють рух людей і любителів велосипедів від автомобілів. В межах освітньої інфраструктури ми побудували 8 комплексів шкіл, багато спортивних об’єктів, це була наша головна мета в попередні роки. Ми намагаємося задовольнити всі соціальні потреби, реалізовуємо програми в галузі охорони здоров’я та соціального захисту населення. В повіті панує мир і злагода. Хотів би зазначити, що ніколи не був в жодній із політичних партій. Вважаю, що в місцевому самоврядуванні партійна приналежність не дуже потрібна. Якщо ж хтось із політиків потрапляє до органу місцевого самоврядування – він повинен представляти всю громаду, а не лише ту, якій підпорядкований політично. Тут повинна панувати атмосфера спільної відповідальності, пов’язана із єднанням, творінням і будівництвом.»

Як згадав у нашій розмові староста Остроленського повіту Станіслав Кубел, їх регіон має угоду про співпрацю з Сокальським районом вже більш як 15 років. Протягом цього часу райони обмінювались делегаціями, ділились культурним надбанням, брали участь в спортивних заходах. Але є й інші перспективи співпраці – це і реалізація проектів, а також неодмінно – обмін досвідом втілення реформ. Продовжує Станіслав Кубел.

«Я вважаю, що обмін делегаціями поміж місцевими органами влади є важливим, ми насправді також використовуємо обмін досвідом з іншими місцевими органами влади в Польщі, або в Європі, в світі. Я також вважаю важливим культурний обмін, наприклад, в Сокаль на турнір раніше їздила наша волейбольна команда. Отже, думаю що в цих областях ми і надалі можемо співпрацювати. Я знаю, що Сокаль має проблеми із дорогами, ми ці проблеми можна сказати розв’язали. Як партнери ми можемо поділитись досвідом. Крім того, думаю, що туризм також є важливим завданням місцевого самоврядування, яке слід реалізовувати, ну і звісно ж має бути налагоджена співпраця неурядових організацій. В цьому сенсі можна розвивати наші традиції. З іншого боку, ми можемо бути партнерами в проектах, які реалізуються за кошти ЄС або близькі до цього проекти. Якщо вашим місцевим радам потрібні партнери – ми готові. У нас є погодження щодо 20 партнерських відносин гмін із сільськими радами Сокальського району. Я вважаю, що найголовніше в місцевому самоврядуванні є створення громад. Це дуже важливе  завдання. В Польщі його почали реалізовувати десь в 70-х роках, коли були створені потужні гміни. У 1989-му, коли почалась адміністративна реформа, гміни чи об’єднані громади вже були фактично сформовані. Знаю, що в Україні є проблема зі створення таких громад, пов’язана із створенням об’єднань з кількох чи декількох громад. Це важкий процес, який слід пройти. Бо об’єднання громад – це своєрідна структура, яка є тою будівельною цеглиною, що покладена в основу самоврядування рівнів повітів, регіону чи області. Якщо Україна збудує міцний фундамент – потужні самодостатні громади, то решту справ, пов’язаних із самоврядуванням зможе реалізувати. Це є найважливіше. З економічної точки зору, мова йде про фінанси – мають бути прибутки, які покривають видатки, більш того потрібно, щоб були надлишки. Цього в стані досягти тільки сильна економічно – велика об’єднана громада. Крім того, така громада зможе використовувати зовнішні джерела фінансування. Якщо ж не інвестувати в громаду, то мешканці не зможуть належним чином оцінити роль самоврядування. Власне місцеве самоврядування і потрібне для того, аби допомагати розв’язувати проблеми громад. Інвестиції в інфраструктуру також сприяють розвитку господарств, бізнесу. Відповідно, розвиток економіки сприяє в свою чергу тому, що громади отримують більші доходи. Також, якщо є такий симбіоз між економічним розвитком і діяльністю в адресу такого розвитку місцевого самоврядування, тоді все розвивається, все йде у потрібному напрямку, маємо більше робочих місць, і люди задоволені з цього.»

На завершення нашого спілкування, староста Остроленського повіту Станіслав Кубел висловив побажання мешканцям Сокальщини.

«Хочу побажати всім мешканцям Сокальського району, щоби настав розвиток, аби люди відчули зв’язок в суспільстві, аби брали участь в реалізації різних завдань, які необхідні для задоволення потреб і розвитку. Зрештою, аби відчуття спільноти самоврядування в громадах були як найсильнішими. Аби співпраця переважала над політикою, аби політики змогли домовитись задля розвитку, бо це є дуже важливо. Думаю, що без співпраці, без домовленості всіх, не може бути розвитку, бо будувати завжди легше в злагоді. Отже, зичу усім мешканцям Сокаля і району згоди в розбудові кращого майбутнього!»

Історія польських реформ показує, що для успішного їхнього впровадження є необхідною комбінація трьох основних факторів: політичної волі влади на верхах, готових експертних розробок та підтримки суспільства.

У 1989-1990 та 1997-1999 роках всі ці передумови були. Тому польські реформи вдалось впровадити послідовно та швидко. Однак у 1993 році спроба самоврядної реформи провалилася, бо уряд втратив підтримку парламенту раніше, ніж експерти підготували змістовну та правову бази реформи.

Наразі українці стоять на першому рівні втілення реформ – добровільного створення об’єднаних громад. Є законодавство, що регламентує це, проте на шляху, як і у поляків, є чимало перепон і проблем. Це і спротив очільників місцевих органів самоврядування, представників громад, подекуди перепони з боку виконавчої і районної влад тощо. Така ситуація виникає через брак інформації, чіткої стратегії розвитку і заполітизованості суті питання. Тільки з широким обговоренням реалізації реформи децентралізації влади на місцях, чітким баченням громадою розвитку їх теренів, покращення якості їх життя, а також господарським підходом до створення об’єднаних громад, можливі швидке втілення планів реформування самоврядування та розвиток самодостатніх територій, як на Сокальщині так і по всій Україні.